"Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий"
"Лис Микита був добрим царем, справедливим і м'якосердним"
"Кілька разів гонили його стрільці, травили його псами, підкидали йому затроєного м'яса, нічим не могли йому доїхати до кінця" (показує, що він кмітливий)
"А вже як вибрався на лови, то не було смілішого, вигадливішого та зручнішого злодія над нього"
"А Лис Микита мов і не бачить сього, йде собі гордо, поважно..."
"Я вам уже розповім, - лагідно і солодко говорив Лис" (показує, що він лукавий)
"Величався він перед своїми товаришами" (показує, що він любить хвалитися)
"Лис Микита оминав усякі небезпеки, ще й інших своїх товаришів остерігав" ( показує, що він обачливий і турботливий)
"Йому здавалося, що нема нічого неможливого для нього" (показує його впевненість у самому собі)
Объяснение:
Це цитати якщо потрібно охарактеризувати самого лиса
Змінюються покоління. Життя людства мов «вічна колиска», що гойдається «маятником» в буремні «над штормом, над шабельним блиском» і мирні «над леготом теплим в житах» часи. «Життю — ні кінця, ні начала», — пише Борис Олійник у своєму вірші. Бачимо, що мова йде не про конкретну людину, героя вірша, а про людство в цілому, а значить про кожного з нас. Це роздум про вибір світогляду, філософії життя, правильної життєвої позиції. Цей вибір є різним. Можна бути пасивним споглядачем усього, пристосуватися до обставин і не залишити по собі ніякого сліду.
Один передбачливо очі
Прикрив ще на крок від межі,
Ввійшовши клітиною ночі
Тихенько: чи жив, чи й не жив?
А можна жити повноцінним життям. Вчитися, працювати і досягати успіхів. Свою майстерність, уміння і талант дарувати людям. Шукати істину. Не зупинятися на досягнутому. Ніколи не миритися з несправедливістю. Свідомий вибір не є легким. Він потребує мужності, а в особливих випадках навіть самопожертви.
А інший — на кроки не міряв:
Летів, і гримів, і… згорів.
За таких умов життя не є даремним, бо залишений спадок стає надбанням людства. А пам’ять про видатних людей є вічною.
І люди відкрили в сузір’ях
Зіницю нової зорі.
Поезія автора – заклик до роздумів про життя. Це вічне протиборство добра і зла. Важливо знайти своє місце в житті. Що ж до себе, то автор говорить однозначно:
Я б вибрав найвищу почесть:
У чистім і чеснім бою
На чорному мармурі ночі
Зорю записати свою!
А читачу дається можливість зрозуміти сенс буття і робити правильний вибір.