Вірші «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті» - це малесенька частина творчості Ірини Жиленко. Вони напрочуд добрі.
Я зустрілася із казковою Жар-птицею, яка несе світло радості людям, адже «дорослим і дітям яснішали лиця», перемагає злі нашіптування ґави та вороння. Всі переживають за долю цієї золотої казкової істоти і радіють, що вона одужує. Добро завжди перемагає зло. Вірш «Гном у буфеті» переносить нас до затишку родинного будинку, де маленький гном живе у дивовижному уявному світі дітей: «слухняним дає шоколадки», «золотить сервізи», «нашіптує дітям казки». Лірична героїня «Підкови» хоче, щоб здійснилися її бажання на зимові свята. Але вона розуміє, що втрачену підкову треба повернути Дідові Морозу.
Усі вірші про різне, але об’єднують їх яскраві кольори золотої Жар-птиці, не простої підкови, багряного ковпачка гнома. Навіть дослідники творчості Ірини Жиленко вважають її вірші найбагатшими на барви.
Езоп — видатний байкар, засновник жанру байки, «Батько байки» .
Писав байки, де героями були тварини, наповнював свої оповіді повчаннями та мораллю. Точну кількість байок не встановлено, але вважається, що Езопу належить близько 400 байок. В вказано понад 700 байок, хоча є велика імовірність, що в нього включено байки раніших і пізніших за Езопа авторів. В образах тварин висміював недалеких і темних людей, їхні недоліки і захланність. Жодних його рукописів і оригіналів творів до наших днів не дійшло — його твори у IV–III ст. до н. е. упорядкував Деметрій Фалерський, але збірка не збереглась. Відомі лише віршовані переробки творів Езопа, написані Федром, Бабрієм та Авіаном.
Чимало байок запозичили у Езопа та використали їх відомі нам автори: Жан Лафонтен та Леонід Глібов.