М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Мені найбільше у і тополя 5-7 речень

👇
Ответ:
andreybober20
andreybober20
27.08.2021
Мені сподобалося те що дівчина прийшла до ворожки . А також її розмова з батьками
4,7(35 оценок)
Ответ:
Shizuka494
Shizuka494
27.08.2021
У Тараса Шевченко є багато дуже цікавих віршів та балад. Нещодавно, я прочитав (ла) баладу Тополя. Т. Шевченко написав на основі народної пісні «Мала мати сина, восени женила», у якій розповідається, як зла свекруха прокльонами перетворила молоду невістку в гнучке й високе дерево. Цю пісню дуже любила й часто співала старша сестра Т. Шевченка Катерина. Зображено глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим; відтворення первісних вірувань людей.
4,8(61 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Nelly175
Nelly175
27.08.2021
Мабуть, найвідомішим твором пісенної спадщини малишка є пісня «рідна мати моя» («пісня про рушник»). вона була написана до кінофільму «літа молодії» і здобула велику популярність серед народу, стала народною перлиною. кожен рядок цієї пісні випромінює доброту і любов, пройнятий материнським теплом і синівською вдячністю. у поезії створено узагальнений образ матері, що «ночей не доспала», що передавала своєму синові любов до вітчизни, до природи, до всього прекрасного. мати перед дальньою дорогою дає сину «рушник вишиваний», де вимережила своїй дитині долю, долю серед тихого шелесту трав, «в щебетанні дібров». цей рушник оберігатиме сина в дорозі і буде нагадувати йому про сонячне дитинство, розлуку з рідним краєм і найдорожчою людиною. своєрідна форма поезії наближає її до пісні. рефрен надає співучості, ніжності, ліричності, народності. твір насичений епітетами, яскравими метафорами. 
4,5(12 оценок)
Ответ:
alenasher1try
alenasher1try
27.08.2021

з дитячих років ми чули, як співали наші мами і бабусі "пісню про рушник", "ми підем, де трави похилі", "білі каштани", "стежина", "цвітуть осінні, тихі небеса". і тільки зараз ми дізналися, що всі ці пісні належать одному авторові — андрію малишку.

пісенність — одна з найголовніших прикмет усієї поезії малишка. його поетичне мислення завжди було взаємопов'язане з елементами народнопісенної поетики. це й забезпечило активну співпрацю композиторів з поетом та широку популярність пісень на тексти а. малишка. музику до його поетичних творів писали такі відомі композитори, як л. ревуцький, п. майборода. а. штогаренко, п. козицький, м. вериківський, с. козак, о. білаш та інші.

мабуть, найвідомішим твором пісенної спадщини малишка є пісня "рідна мати моя" ("пісня про рушник"). вона була написана до кінофільму "літа молодії" і здобула велику популярність серед народу, стала народною перлиною. кожен рядок цієї пісні випромінює доброту і любов, пройнятий материнським теплом і синівською вдячністю. у поезії створено узагальнений образ матері, що "ночей не доспала", що передавала своєму синові любов до вітчизни, до природи, до всього прекрасного. мати перед дальньою дорогою дає сину "рушник вишиваний", де вимережила своїй дитині долю, долю серед тихого шелесту трав, "в щебетанні дібров". цей рушник оберігатиме сина в дорозі і буде нагадувати йому про сонячне дитинство, розлуку з рідним краєм і найдорожчою людиною. своєрідна форма поезії наближає її до пісні. рефрен надає співучості, ніжності, ліричності, народності. твір насичений епітетами, яскравими метафорами.

у прекрасній пісні "ранки солов'їні" йдеться про ніжне кохання, яке ніколи не забувається, сниться ночами. згадуються і солов'їні ранки, і стежки, де ступали ноги милої, і дніпровські хвилі, якими разом милувалися. надзвичайно мелодійним у пісні є приспів. побудований на паралелізмі, він викликає чимало асоціацій.

душу і серце ліричного героя пісні "ми підем, де трави похилі" тривожать карі очі коханої, яку він порівнює із "золотою веселкою".

за вісім днів до смерті андрій малишко написав свою лебедину пісню, що живе в народі під назвою "стежина". у поезії— персоніфікований мистецький образ стежини — життєвої дороги людини, що наштовхує поета на роздуми про власну життєву дорогу.

у піснях своєрідність художнього почерку а. малишка позначена щедрим використанням фольклорних елементів. характерними для його поезій є синонімічні повтори, народні образи-символи, його тропи і фігури завжди свіжі й неповторні. пісні насичені метафорами, епітетами, порівняннями.

пісні андрія малишка співають люди різного віку, вони близькі всім, бо йшли від чистого і щирого серця.

4,4(16 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ