Пиши самое важное только: Найвищим досягненням творчого здобутку відомої української письменниці Ольги Кобилянської вважається повість «Земля». У цьому творі звертання до соціальних явищ і реальних фактів відображено поряд з поглибленим реалізмом авторки, а особливе ставлення до них стало втіленням творчих манер письменниці, яка долю будь-якого зі своїх героїв пропускала через серце.
У повісті «Земля» О. Кобилянській вдалося правдиво і щиро передати сподівання і біль селян-трудівників, а також сутність мислення хліборобів. Письменниця прагне дати зрозуміти читачам свого твору нелегке життя простої людини, на яку, поряд с соціальним тягарем, налягає і її особисте горе.
Особисто мене ця повість вразила. Вразила тим, що переді мною досить яскраво пройшла картина життя родини Федорчуків, звичайної української сім’ї, яка натерпілася багато страждань, доки не стала власницею свого невеличкого шматка землі. Батькова гордість і надія, старший син Михайло, успадкував усе найкраще, що було в роду Івоніки. Сам Івоніка прагнув одружити свого сина з Парасинкою, причому не стільки тому, що ця дівчина була працьовитою і доброю, а скільки тому, що їхні ниви знаходилися поряд. Та не судилося батькові здійснити свої мрії, бо Михайло закохався у бідну наймичку Анну. Для хлопця справжньою мукою стала військова служба вдалині від дому, та манила його у рідне село не тільки кохана, а й батькова земля, яка чекала міцної Михайлової руки.
Натомість, Рахіру і Саву О. Кобилянська зобразила у темних барвах. І це не випадково, адже Івоніка за непослух погрожував залишити молодшого сина без спадку і усю землю віддати Михайлові. Виходило так, що старший брат був перешкодою до щастя молодшого. Смерть Михайла не принесла нікому полегшення. Вона зламала життя Анни, у саме серце вразила батьків, вивела з душевної рівноваги Саву, який потім так і не знайшов свого щастя з Рахірою.
У повісті «Земля» О. Кобилянська з великою правдивістю зобразила умови правного власницького суспільства, у якому влада землі для звичайного селянина може бути фатальною, адже власницькі інстинкти знищують високі людські почуття.
Повість «Земля» змушує замислитися над важливістю одвічних людських цінностей у житті кожної людини. У цьому творі порушено багато важливих для кожного питань, пов’язаних не тільки з землею. Однак, на мою думку, у творі провідною є тема землі, адже саме на землі народжується кожен з нас, на землі ми міцніємо, земля бере кожного з нас у свої обійми після смерті.
Дружба-це не тільки спілкування і балачки між людьми.Це насамперед взаєморозуміння, повага один до одного,підтримка у складних ситуаціях, і так перераховувати можна дуже довго.Маючи справжеього друга можна досягти великих досягненьі витримати болісних падінь.З ним можна бути самим собою, не стримувати своїх емоцій і почуттів. Друг не видасть твоїх таємниць, і буде радіти у разом з тобою, і буде сумувати коли тобі погано.Разом з другом набагато легше долати перешкоди і біди.Дружба-це одна із найцінніших речей у нашому житті.Тому потрібно її берегти як цінний скарб як зіницю ока.
