Коли ми чуємо ім’я англійського письменника Редьярда Кіплінга, одразу згадуємо про Мауглі, кішку, яка «гуляла, як сама собі знала», або маленьке слоненя, якого жорстокий крокодил ухопив за хобот. Однак Р. Кіплінг — не тільки дитячий письменник. Він є автором цікавих повістей, романів, новел, а також прекрасних поезій, які порушують важливі філософські проблеми. Його творчість сповнена глибокої тривоги за світ, розвиток земної цивілізації. Переживши разом із своїм поколінням війни й катастрофи, смерть і страждання, письменник шукав шляхи, які зможуть зробити життя людей мирним і осмисленим.Джозеф Редьярд Кіплінг народився 30 грудня 1865 р. в м. Бомбеї (Індія). Його батько, Джон Локвуд Кіплінг, через фінансову скруту залишив Англію й посів місце викладача художньої школи в м. Бомбеї. Мати письменника, Еліс Макдональд, відома як авторка поезій. Редьярд Кіплінг полюбив Індію та її смаглявих мешканців ще з дитинства. Батьки були дуже зайнятими, і його виховували слуги-тубільці, які розповіли маленькому Редьярдові чимало індійських казок, легенд і дивовижних історій. Перші слова хлопчик вимовив мовою хіндустані. Він став англоіндійцем, засвоївши дві такі різні, але цікаві й неповторні культури — західну й східну.
Твір "Муха і Бджола" - це віршована моральна байка, написана видатним українським письменником-фольклористом Іваном Криловим. Вона розповідає про зустріч мухи і бджоли, які вирішили змагатися одна з одною. Цей твір містить багато цікавих моральних уроків.
Щоб знайти відповідь на другу частину запитання, потрібно розібрати зміст байки "Муха і Бджола". У цьому творі ми можемо побачити конфлікт між мухою і бджолою, які являють собою два різні підходи до життя.
Бджола - це символ працелюбності, трудової дисципліни і порядку. Вона працює безперестанку, збираючи мед для бджолиного вулика. Бджола веде нормальне, організоване життя.
З іншого боку, муха символізує ледарство, безтурботність і нероблячість. Вона живе безтурботним життям, не працює і не займається нічим корисним. Її єдина мета - насолоджуватися життям і не змінювати його.
Автор байки, Іван Крилов, ставить муху і бджолу в протиставлення одна до одної, щоб показати небажання бути собою і наслідки такого стилю життя. Він показує, що зробити вірний вибір - бути бджолою і жити відповідально - є найкращим варіантом.
Тепер перейдемо до другої частини запитання, яка стосується установлення відповідності художнього засобу до уривку з твору.
1. За уривком "Усе народ, як бачите, такий добрячий та плохий" видно, що це порівняння. Автор порівнює якість народу, вказуючи на його суперечливий характер.
2. У реченні "То я скажу, що не для мух слова, звичайно, мовляться, бо на солодку похвалу не тільки мухи ловляться." зустрічаються антоніми. Опозиція "для мух"/"на солодку похвалу" показує контраст між двома різними характерами.
3. У реченні "Ти так гудеш, що кожен звук як музика для слуху." можна побачити метафору. Значення слова "гудеш" тут вжито в переносному значенні, підкреслюючи приємні звуки.
Тепер перейдемо до останньої частини запитання, яка стосується самостійної аргументації сатиричності або гумористичності твору "Заморські гості".
Твір "Заморські гості" Івана Франка можна вважати гумористичним. Одним із підтверджень цього є своєрідне, гостро сатиричне ставлення письменника до зазнаваного впливу заморських культур на українське суспільство. Франко іронізує над чиновниками, які намагаються безоглядно наслідувати зовнішньо вигідні елементи іншої культури, не звертаючи уваги на власні питання і проблеми України.
У творі використовуються різні комічні прийоми, такі як сатиричні порівняння, карикатури, компаративи, що створюють гумористичний ефект і роблять твір привабливим для читача. Комічні сцени та жарти також мають місце у цьому творі.
Доповнюючи це аргументацією з висвітленням різних комічних моментів і гумористичного підходу письменника, можна більш детально обґрунтувати свою думку про гумористичність твору "Заморські гості".
Таким чином, відповідаючи на запитання, можна сказати, що твір "Муха і Бджола" є віршованою моральною байкою, художні засоби уривків подані відповідно до їхнього характеру (порівняння, антоніми, метафора) і твір "Заморські гості" можна вважати гумористичним, оскільки у ньому використовуються сатиричні елементи та комедійні прийоми.
Федько-халамидник - це бешкетний, але честний хлопчик. Федько був головним та любив відбирати речі, лише для того щоб показати всім що він найголовніший у дворі, але повертав їх робив це так як це його речь і він її дарить. Він не любив брехати, тому що знав що це не привиде к добру.Федько дуже відважний, чесний та добрий. Великой протележностью Федька є Толя. Толя - розумний, порядний, не бешкетний хлопчик, який живе у богатій родині. Він хоча розумний, але гнилой у душі. С такого як Толи виростають найважливіші люди, які не вміють признавать свою віну, та обвинуваючи тих хто це не робив. Найкраще всьго показує душу Толи, коли Федько рятувал його жертвуючи своїм життям, а Толя навіть не признався та ще зібрал те що виграв Федько - кицю. Я вважаю що краще бути бешкетним таким як Федько, але не таким як Толя. Федько - це щедрий та чесний, хоча бешкетник. Толя - це порядний та розумний, але жахлива в душі людина.
