Повість А. Чайковського «За сестрою» була написана в 1907 році і відразу ж отримала широку популярність. Твір переносить нас у часи середньовіччя, коли татаро-турецькі загарбники руйнували українські містечка і села, вбивали, забирали в полон людей. А мужні козаки виборювали волю для своєї землі. Але мені сподобалося те, що «За сестрою» - не просто витвір про історичні події, а повість про пригоди, мандри, вірності і мужності. Головний герой повісті - підліток Павлуша. Скільки пригод випало на його долю! Хлопчик жив у сел вка з дідусем, матір'ю і сестрою Ганнусею, але в один день життя його перевернулося. Павлуша втратив рідних, а сестру вороги забрали в полон. Щоб врятувати її, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. Павлуша намагається довести собі, що він - гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників України. Саме тому хлопчик залишає козаків, старшого брата і батька і їде за сестрою. Чимало перешкод виникло на шляху до Криму, але хлопчик не злякався: він же славного козацького роду!
Його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратила почуття гідності, допомагав іншим у скруті. Звичайно, що таким сміливцям посміхається доля. Павлуша досяг своєї мети: Девлет-Гірей відпускає сміливого хлопчика з сестрою з неволі і навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари. Думаю, що в майбутньому з Павлуші дійсно вийшов гарний козацький отаман.
«Я поклав собі за ціль мого життя, - перекласти в белетристичній формі нашу історію з козацького періоду і тим заповнити цю прогалину в нашій літературі. На той час мало хто до того брався », - писав А. Чайковський про свою спадщину. Вважаю, це вдалося письменникові в повній мірі, оскільки повість «За сестрою» - чудовий твір! Крім того, що дуже цікавий, він містить в собі важливу думку - необхідно бути мужнім, чесним, добрим і любити свою сім'ю і рідний край.
Звичайно, дядько Лоскотон потрібен в сьогоднішньому житті. Яким я його уявляю? Перш за все, життєрадісним, так як він вірить в добро, в те, що до всього потрібно ставитися по-доброму, чуйно. Багато є людей, які швидко втрачають віру в свої можливості, пасують перед труднощами і їм здається, що вся подальша життя буде складною і безрадісною. Досить одного такого дядька Лоскотона, щоб всі навколо нього повірили в себе, повірили, що разом потрібно докласти сили для здійснення кращого. Кожен по краплі-виходить струмок, річка. А якщо такого дядька Лоскотона немає? Тоді потрібно кожному подумати про свою власну гідність, про те, що добрим світ стає тоді, коли ти по-доброму до нього ставишся. Проте, ніколи такого не було, щоб не з'являлися лідери, які вели за собою людей до якоїсь величної мети.
Тому і сьогодні, особливо в шкільному суспільстві, завжди є свій Лоскотон, з яким легко і просто, який і захистить, і підтримає. Тому Лоскотони не переведуться на нашій землі.
Объяснение:
