Объяснение:
сочинение
Всеволод Нестайко - выдающийся детский писатель, произведения которого известны в Украине и в мире. Повесть «Тореадоры из Васюковки» является очень интересной, в ней рассказывается о приключениях двух сообразительных и веселых ребят. Произведение «Тореадоры из Васюковки» - по своему жанру приключенческая повесть. Приключенческая литература имеет определенные особенности, которые отличают ее от других. В центре внимания читателя находится, как правило, острый сюжет, события постоянно развиваются, обстоятельства быстро изменяются. Приключенческая повесть - это прозаическое произведение, объемом меньшим чем роман. Приключенческие произведения очень популярны в зарубежной литературе, всем нам известны произведения А. Дюма, рассказ о приключениях Робинзона Крузо и прочие. Отдельную часть приключенческой литературы составляют произведения для детей. В них сюжет не такой напряженный, тем не менее, чрезвычайно насыщенный событиями, герои по обыкновению отмечаются изобретательностью, активностью и жизнерадостностью
Тема: роздуми ліричної героїні про долю України, нації
Головна думка: «Хочу жити, аж життя не зломить…Хай мій клич зірветься у високість» (заклик до співвітчизників патріотично прозріти)
Провідний мотив: готовність продовжувати боротьбу за українську державність, патріотичне прозріння, прагнення переповнити кожну мить життя
Рід літератури: лірика
Вид лірики: громадянська
Збірка: «О краю мій» (1999)
Жанр: вірш
Художні засоби
Епітети: «день прозорий», «рухливий натовп», «найгостріше слово», «запального квітня», «землі байдужно-непривітній», «далечінь безкраю», «шляхи великі», «невтомний сокіл», «гарячий подих», «застиглі і покірні води», «бурхливі води».
Метафора: «день мерехтить», «душа горить», «кинути слово … в натовп», «росте, росте прокляття», «душа …грає і рушає на шляхи», «клич зірветься… затріпоче…закружляє …зриває», «закрутить непогода … підхопить»
Порівняння: «день… мов пломінь», «мов прапор в сонці, затріпоче», «кружляє, мов невтомний сокіл», «підхопить, мов піщину».
Протиставлення (антитеза): «рватись вгору чи летіть в безодню»
Риторичний оклик: «І тому росте, росте прокляття!», «Хай мій клич зірветься у високість ….і зриває рідних і охочих!», «І коли закрутить непогода …від пориву до самого чину!»
Інверсія: «Росте, росте прокляття», «На землі байдужно-непривітній», «І рушає на шляхи великі»
Повтор (тавтологія): «росте, росте», «жити, аж життя», «кликать … клич».
Повтор (рефрен): «Хочу …», «Хай …»
Кількість строф: сім
Вид строфи: катрен (чотиривірш)
Віршований розмір: п’ятистопний хорей з пірихієм
Хо | чу | кри | кнуть | в да| ле |чінь |без |кра | ю
І | ко | гось| на | до | по | мо |гу |кли | кать,
Бо| ду | ша | мо | я | сьо | го | дні | гра | є
І | ру | ша | є | на | шля| хи |ве | ли | кі
∪∪/―∪/∪∪/―∪/―∪
∪∪/―∪/―∪/―∪/―∪
―∪/―∪/―∪/―∪/―∪
―∪/―∪/―∪/―∪/―∪
«Пломінний день» – це рання поезія з виразним громадянським звучанням. Вірш про момент осмислення ліричною героїнею свого шляху в житті. Вона не хоче змиритися з гірким усвідомлення того, як мало для самих українців означає Україна. Адже лірична героїня у творах — це сама поетеса, а творчість — це її життя
