«тарас бульба» є історичною повістю, в якій гоголь художньо узагальнив події, що насправді відбувалися на українських землях за часів існування запорізької січі. на прикладах головного героя твору тараса бульби та інших персонажів автору вдалося переконливо показати незламність українських козаків у боротьбі за свободу рідного народу. україна та її історія надзвичайно зацікавили також австрійського письменника райнера марію рільке, який, двічі побувавши на українській землі, був вражений самобутністю національних звичаїв і традицій українського народу, його любов'ю до пісні. в оповіданні «пісня про правду» україна та її історія постають у сприйнятті австрійця рільке, якому вдалося вловити і передати своєрідність українського національного колориту, визначити вплив пісні у виконанні кобзаря на свідомість людей.микола гоголь і райнер марія рільке, кожний по-своєму, відтворили неповторний дух епохи визвольної боротьби українського народу, навели детальні описи його побуту і звичаїв, визначили його характерну рису — волелюбність, готовність захищати свою свободу.
Проблеми художнього сприймання знайшли широке висвітлення в науковій літературі (Є. Назайкинський, О. Ростовський, О. Рудницька та ін.) Спираючись на провідні позиції їх теоретичних міркувань, запропонуємо власне бачення питань, що дають можливість узагальненого розгляду навчальних підходів до організації і розвитку здатності учнів до повноцінного сприйняття художніх образів. До таких питань відносимо такі, як: визначення змісту і структури художнього сприймання, критеріїв його ефективності, різновидів та особливостей створення навчальної ситуації художнього сприймання.
Зміст художнього сприймання —це, по суті, зміст образів мистецтва, інформацію про які отримує людина в процесі споглядання чи слухання художніх творів. На відміну від сприймання творів мистецтва, яке не стосується образного їх змісту (сприймання музики виключно як звучащого фону; сприймання картини як кольорового забарвлення полотна, що не містить ніякого смислового чи емоційного ряду; сприймання танцювальної композиції як спортивної комбінації, що не несе художньо-виражального навантаження тощо), художнє сприймання виражає прагнення (особистості до усвідомлення тих переживань, що їх втілено композитором, художником, балетмейстером у мистецтві, стремління отримати насолоду під досконалості форми їх художніх творінь.
Оглядівський живе спогадами про сім’ю. В нього щасливо склалося власне подружжя (можливо тому він один вижив, щоб повернутися до сім’ї). Добровський намагався відсіяти винуватця несправедливості життя; Дружина Добровського й Пшилуського — повії. Сабо, із ознаками злобної нетерплячки, чекає найслабшого у танці; Сабо ніхто не чекає з війни. Бояні опановує лише одна думка: блискавична смерть. Ніколич жалкує, що не зміг виконати свою місію у цьому житті. А дух Штранцінгера «ширяє вже далеко від нас… поза межами болю.» Його дівчина наклала на себе руки.
«тарас бульба» є історичною повістю, в якій гоголь художньо узагальнив події, що насправді відбувалися на українських землях за часів існування запорізької січі. на прикладах головного героя твору тараса бульби та інших персонажів автору вдалося переконливо показати незламність українських козаків у боротьбі за свободу рідного народу. україна та її історія надзвичайно зацікавили також австрійського письменника райнера марію рільке, який, двічі побувавши на українській землі, був вражений самобутністю національних звичаїв і традицій українського народу, його любов'ю до пісні. в оповіданні «пісня про правду» україна та її історія постають у сприйнятті австрійця рільке, якому вдалося вловити і передати своєрідність українського національного колориту, визначити вплив пісні у виконанні кобзаря на свідомість людей.микола гоголь і райнер марія рільке, кожний по-своєму, відтворили неповторний дух епохи визвольної боротьби українського народу, навели детальні описи його побуту і звичаїв, визначили його характерну рису — волелюбність, готовність захищати свою свободу.