Відповідь:
Залежить від того, з фільмом якого року випуску проводити порівняння . Спершу про відмінності взагалі:
Для "чистоти експерименту" переглянула фільм "Захар Беркут" 1972 року і "Захар Беркут" 2019 року.
На мій погляд, більше є спільного з повістю у фільму 1972 року. Хоча є і відмінності.
1. Чомусь події полювання зображено у фільмі взимку, хоча цитата з книги: "Весна стояла в тухольських горах".
2. У фільмі Максим вперше бачить Мирославу в дворі у батька, хоча в книзі він вперше її побачив серед гостей боярина на полюванні.
3. У фільмі на громадську раду кличуть Тугара закличники, прийшовши до нього у двір, а в книзі закличники зустріли Тугара на вулиці.
4. У фільмі Тугар Вовк пропонує Максимові бути провідником у лісі, а у книзі - громада виділила кілька провідників боярину, в тому числі одного з найкращих - Максима - сина старійшини.
5. У фільмі епізод з ведмедицею увібрав в себе дві події з книги: під час першої - загинув один з гостей Тугара від пазурів розлюченого ведмедя, а інший - ведмедиця нападала на Мирославу і Максим рятує дівчину. У фільмі спершу на до ведмедиці прибіг гістьТугара, якого ведмедиця вбила, а потім нагодився Максим і поборов звіра.Хоча в дійсності (за книгою) поранену Максимом ведмедицю зарубала Мирослава.
6. Слова, що все у вас святе, у фільмі каже Максиму Мирослава, хоча в книзі це роздратовано викрикує Тугар Вовк.
7. У фільмі нічого немає про те, як Максим знайомить Тугара Вовка і Мирославу з Тухольщиною.
8. У повісті Максим просить руки Мирослави у Тугара в перший же день знайомства, а у фільмі його впіймали у дворі в боярина і він осоромлений і зв"язаний просить руки Мирослави.
9. У книзі, мені здається, що Максим вперше переступив поріг будинку Тугара, коли приходить з іншими хлопцями руйнувати боярина з громадських земель, а у фільмі він провів з Мирославою в її будинку ніч, а вранці прокинувся від криків боярина, який повертався з полювання, і дременув. Ця поведінка абсолютно не властива "книжному" Максиму.
10. У фільмі Митько Вояка добирається до Тухлі, закутий в колодки, щоб розказати тухольцям правду про їх нового боярина, у книзі Митько давно вже жив у цьому селі і те, що він тут зустрів Тугара - випадковість.
11. У фільмі громадський суд і Захар Беркут вирішують не просто прогнати боярина, а стратити його за смерть Митька, у книзі суд вирішив лише прогнати боярина.
12. У фільмі один із синів Захара - Любомир, змушує Тугара зняти шолом, коли він приходить на громадську раду, а потім, коли він приходить на переговори - в творі такого немає.
13. У фільмі показано, як Тугар домовляється про те, що без битви монголам здали велику кам"яну крепость. Це взагалі без коментартів, тому що звідки глибоко у горах взявся такий великий, добре укріплений кам"яний замок і що це за замок - не зрозуміло. У книзі такого не було і близько.
14. У фільмі Тухлю підпалив сам Захар Беркут перед тим, як тухольці покинули село. У книзі наказ спалити село віддав Бурунда за порадою Тугара. І зроблено це було вже після того, як тухольці покинули домівки. Монголи радо виконали наказ свого командира, про що потім .
15. У фільмі й згадки немає про те, як Мирослава навчила робити метавки, як монголи з до драбин пробували штурмувати стрімкі скелі.
16. У фільмі показано, що коли вода почала заливати долину, Тугар Вовк пішов на переговори до Захара, а Максим, закутий в колодки, був у полоні. Син Захара - Любомир - спускається до Максима і монголів, розуміючи, що батько не погодиться обміняти життя Максима на волю монголів, і щоб підтримати брата в його смертну годину. Монголи обох синів Захара топлять і самі гинуть.
16. У фільмі нічого не сказано про долю Тугара, Захара, Мирослави.
Отже: з основного - у фільмі Максим зображений не настільки героїчним, як у книзі. У фільмі Максим загинув. Роль Мирослави в боротьбі проти монголів у фільмі значно зменшена. У фільмі показано як монголи без бою практично захоплювали досить великі і добре укріплені кам"яні міста-фортеці.
Пояснення:
Відповідь:
тухольської
Пояснення:
Цитата: А в слідуючій хвилі зашуміло повітря, і величезний камінь, кинений з тухольської метавки руками Захара Беркута, з лускотом грюкнув на купку ворогів. Бризнула аж до хмар вода, загуркотіло каміння, роздираючий сер-це зойк залунав на березі,— і за кілька хвилин гладка й тиха вже була поверхня озера, а з Бурундової дружини не було ані сліду. Мов мертва, без духа стояла над берегом тухольська громада.
Хоча, по правді верховинська і загірні громади прислали на поміч тухольській громаді своїх хлопців. А от про яремську громаду у тексті ні слова, що й не дивно, тому що між Тухлею і Яремче відстань близько 200 км.
Причепилося оте «Ява» до нього, як реп’ях до собачого хвоста;
Бурмило схилив голову і одним оком, як ворона в кістку, зазирає на полицю;
Це ж я зараз піднімуся і висітиму над землею, як жаба на гачку, тільки ногами дригатиму;
Преш, як німий до суду
І я під тією мискою один, мов мишеня під ситом, і діватися нікуди; Так і заклякли ми, присівши, – мов курчата перед шулікою; Закрекотів я з усіх сил – от-от жили, як струни, полопаються, – із колодязя, мов булька з носа, повільно з’явилася Явина голова