Відома українська поетеса Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в містечку Ржищеві на Київщині в учительській сім'ї. З 1936 р. жила в Києві, де й закінчила середню школу. Потім навчалася в Київському педагогічному інституті. В 1956 р. закінчила Московський літературний інститут.
В літературу Л. Костенко приходить у післякультівську добу на хвилі "хрущовської відлиги" разом з такими поетами-"шістдесятниками", як І. Драч, Б. Олійник, Т. Коломієць, В. Симоненко, М. Вінграиовський.
Творчий доробок поетеси досить вагомий. Перша збірка "Проміння землі" вийшла в 1957 р. На сьогодні Л. Костенко авторка близько десяти поетичних книг, серед яких найвідоміші: "Мандрівка серця" (1961), "Над берегами вічної ріки" (1977), "Неповторність" (1980), "Сад нетанучих скульптур" (1987), "Вибране" (1989) тощо. Перу письменниці належить історичний роман у віршах "Маруся Чурай" (1979), за який вона удостоєна Державної премії ім. Т. Г. Шевченка.
Самобутня творчість Л. Костенко, митця непростої долі, безкомпромісного й сміливого, ліричного й громадянськи активного, характеризується ідейно-тематичним і жанровим розмаїттям ліричних і ліро-епічних творів, творчими пошуками в царині форми вірша, строфічної будови.
– Лесю, вас називають геніальною Поетесою, дочкою Прометея, романтичною непересічною особистістю, а от мати нагородила Вас псевдонімом – Українка. Чому саме таким?
– Усе дуже просто, адже цей почесний псевдонім вказує на моє походження, на те, що я не соромлюсь своєї національності, захищаю Батьківщину сильним словом, а також доводжу світу, що українська література нічим не гірша зарубіжної й має своє почесне місце в серці кожного читача.
– Мати мала великий вплив на вас, але й уся сім’я до розвинутися вашим здібностям?
– Звісно. В родині спілкувалися українською мовою, шанували народні звичаї, читали українські книжки, а також видання іноземними мовами. Мій дядько, Михайло Драгоманов, – відомий публіцист, критик, історик. Мати, Олена Пчілка, – відома письменниця. Старший брат, Михайлик, рано зацікавився книгами, завдяки чому і навчив мене, чотирирічну дівчинку, читати разом із ним. Тому мені легко було вийти на літературний шлях, бо я з літературної родини, але від того не менше кололи мене поетичні терни.
-Леся, добрий день, у мене до вас запитання. А як вас звати насправді? - Добрий день. Моє справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач-Квітка. - Мене цікавить у яких взагалі ви писали жанрах свої твори? - У жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики. До речі, дякую за питання. -А завдяки яким творам ви стали відомою? - Завдяки моїм збіркам "На крилах пісень", "Думи і мрії", "Відгуки" та ін. - А це правда, що у вашому батьківському будинку—будинку Косачів часто збирались письменники, художники і музиканти, влаштовували вечори і домашні концерти? - Так, правда -А де, мене цікавить, ви народились? - Народилась я у місті Новгоград-Волинський 13(25) лютого 1871 -А це правда, що ви під час Водохреща дуже застудились? -Так, після цього я дуже хворіла. Але ця тема для мене неприємна. -Добре. А які мови ви знали? - Російську, польську, болгарську, давньогрецьку та латинську -Це дійсно багато. Мені дуже приємно було поспілкуватися з вами. Дякую - Ні за що. Це вам дякую
2. КОРОТКІ БІОГРАФІЧНІ ДАНІ ПРО ЛІНУ КОСТЕНКО
3. ОГЛЯД ТВОРЧОГО ШЛЯХУ Л.КОСТЕНКО
4. ІСТОРИЧНИЙ РОМАН "МАРУСЯ ЧУРАЙ"
5. ВИСНОВОК
6. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Короткi бiографiчнi данi
Відома українська поетеса Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в містечку Ржищеві на Київщині в учительській сім'ї. З 1936 р. жила в Києві, де й закінчила середню школу. Потім навчалася в Київському педагогічному інституті. В 1956 р. закінчила Московський літературний інститут.
В літературу Л. Костенко приходить у післякультівську добу на хвилі "хрущовської відлиги" разом з такими поетами-"шістдесятниками", як І. Драч, Б. Олійник, Т. Коломієць, В. Симоненко, М. Вінграиовський.
Творчий доробок поетеси досить вагомий. Перша збірка "Проміння землі" вийшла в 1957 р. На сьогодні Л. Костенко авторка близько десяти поетичних книг, серед яких найвідоміші: "Мандрівка серця" (1961), "Над берегами вічної ріки" (1977), "Неповторність" (1980), "Сад нетанучих скульптур" (1987), "Вибране" (1989) тощо. Перу письменниці належить історичний роман у віршах "Маруся Чурай" (1979), за який вона удостоєна Державної премії ім. Т. Г. Шевченка.
Самобутня творчість Л. Костенко, митця непростої долі, безкомпромісного й сміливого, ліричного й громадянськи активного, характеризується ідейно-тематичним і жанровим розмаїттям ліричних і ліро-епічних творів, творчими пошуками в царині форми вірша, строфічної будови.