МИТЬКО 1-"Іди спи, мамій. Я постою" 2-"Тож позаторік! Ти ще малий був." 3-"Авжеж молодці. Скільки читати- з глузду можна з`їхати! 4-"Молочка,-облизнувся Митько, і багато?" 5-"Я не якийсь там егоїст!"
Художні засоби. 1. Порівняння. «Мені так любо, любо стало, неначе в Бога» . (Це означає — стало надзвичайно радісно, тепло на душі). 2. Епітети: 1) «приязно молилось» — щиро вірилось, з великою надією. 2) «господнє небо і село» — дуже гарне й любе серцю. 3. Метафори: «Рай палило» — знищило спокій, радість, щастя; «село погоріло» — стало похмурим, непривітним для сироти; «небо голубеє і те почорніло» — втратило яскраві барви. Синонімічна відмінність слів «гріло і пекло» : Гріло — радісно, добре, мило..., пекло — боліло.
Художні особливості твору: Риторичні запитання:"Чи то так мені чого було?". Риторичні оклики:"Ягня,здається,веселилось!","І сонце гріло, не пекло!"," Не мої ягнята!"," Нема в мене хати!","Тяжкі сьози!","Моє...лани,гаї,сади!", "Бридня!","Не дав мені Бог нічого!","Людей і Бога непрокляв!" Персоніфікація:"Та невго сонце гріло, Недовго молилось...". Епітети: "стало любо","небо голубеє","приязно молилось". Анафора:"Чи то те сонечко сіяло, Чи то так мені чого було?"," Нема в мене хати! Не дав мені Бог нічого!","Неначе сонце засіяло, Неначе все на світі стало". Пестливі слова:"Маленькому".
1-"Іди спи, мамій. Я постою"
2-"Тож позаторік! Ти ще малий був."
3-"Авжеж молодці. Скільки читати- з глузду можна з`їхати!
4-"Молочка,-облизнувся Митько, і багато?"
5-"Я не якийсь там егоїст!"