Означено-особовими називають односкладні речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що визначає особу, яка виконує дію.
Головним членом у таких реченнях можуть виступати тільки дієслова у формі 1 та 2 особи однини й множини теперішнього й майбутнього часу, а також дієслова 1 та 2 особи однини й множини наказового
Бери Орисю! Рятуй її! Ховай! (М. Старицький) — підметом у цих реченнях може виступати лише займенник ти й жодне інше слово;
З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (І. Малкович) — можливим підметом є тільки я;
Не дуже тут. затишно. Як думаєш, Чумаченку? (О. Гончар) — можливим підметом є “ти”.
Односкладні означено-особові речення, хоча й не мають підмета, за своєю структурою є повними, оскільки підмет їм не потрібен, а значення особи передано закін-ченням дієслова.
Усі односкладні означено-особові речення можуть бути перетворені на двоскладні:
Піду в кіно. — Я піду в кіно;
Піди в кіно. – Ти піди в кіно.
Ці речення є синтаксичними синонімами. Відмінність тільки в стилістичному забарвленні.
«Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники...»
«Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався».
Мар’яна —> Михайлику: «І вчися... та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!» 1.2.
2)як скорочено було названо клиб?
3)хто був в клубі?