ОбъТема: поетична розповідь про стежину в рідному краю до рідної оселі
Головна думка: «живе у серці стільки літ ота стежина в нашім краю»
Ідея: уславлення любові до рідної землі
Проблематика: батьківщина і чужина
Жанр: пісня
Художні засоби
Епітети: «вечоровім виднокрузі», «темнім лузі», «ревний біль», «ревний жаль».
Персоніфікація: «обрій землю обніма», «стежина … пішла, не повертає, стеле…».
Метафора: «живе у серці … стежина», «нема кінця їй (стежині) та й повороту теж нема», «біля серця стеле цвіт», «дощами мита-перемита, дощами знесена у даль», «між круглих соняхів із літа мій ревний біль і ревний жаль»
Повтори (рефрен, приспів): «Ота стежина в нашім краю Одним одна біля воріт».
Повтори (анафора, єдинопочаток): «Дощами …»
Повтори (тавтологія): «одним одна», «нема кінця … теж нема», «мита-перемита», «ревний біль і ревний жаль».яснение:
Чого навчають нас байки
Однією з перших форм художнього мислення поряд з міфом була байка — коротке оповідання, найчастіше у віршованій формі, переважно сатиричного характеру. В чому ж секрет такого довголіття літературного жанру? Чого навчає нас байка?
Найчастіше героями байки є звірі, рослини, неживі предмети, які дають можливість говорити про вади чи недоліки людей. І читач, як правило, дуже добре розуміє алегоричні образи цих творів.
Герої байки І. Крилова "Квартет" "вигадниця Мартишка, Осел, Козел та клишоногий Мишка" взялися не до своєї справи і тому мають дуже смішний та жалюгідний вигляд. Ця байка вчить нас, що кожен повинен виконувати ту роботу, до якої має хист, особливо коли це стосується такої витонченої сфери діяльності, як мистецтво.
Байка І. Крилова "Свиня під дубом" показує, що буває з невдячними людьми, які не хочуть нічого бачити дані свого носу. Сучасні люди, на превеликий жаль, дуже часто недбало ставляться до навколишнього середовища: вирубують дерева, забруднюють річки, повітря, не Замислюючись над тим, чим вони дихатимуть і що споживатимуть за декілька років. Ці люди нагадують мені криловську Свиню, яка нищить Дуба, що її годує.
А Дем'ян із байки І. Крилова "Дем'янова юшка", який перечастував свого сусіду Фоку дуже смачною юшкою, наглядно доводить нам, що в усьому має бути міра.
Отож, хоча байки почасти і "смішні", у них йдеться про серйозні та повчальні речі. Байки застерігають людей від дурних учинків. Вони, немов через збільшувальне скло, показують різні сторони людського життя, змушуючи читача замислитися над тим, який вигляд він має в тій чи іншій ситуації. Байки допомагають людям позбутися своїх недоліків. І в цьому, на мою думку, секрет довголіття цього літературного жанру.
Объяснение:
Можеш собі скоротити)
По-перше, справжня дружба плекає інтерес до життя, виникаючи зі спільних зацікавлень чи захоплень. Іноді вона з'являється ще в дитинстві як дар, цінності якого не усвідомлюєш. Та поряд із другом почуваєшся по-справжньому щасливим: з ним ти ділиш горе навпіл, а радість примножуєш.
Яскравим художнім утіленням цієї думки є твір Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки". Життя Яви й Павлуші - чудовий приклад радісної підліткової дружби, яка не має ні зобов'язань, ні якогось тягара. Невідомо, чи збережуть хлопці це світле почуття надалі. Та прагнення мати й берегти друга, розуміння важливості дружби дивовижним чином залишається одним із найсильніших уражень від цієї книжки в читачів уже декількох поколінь.
По-друге, дружба міцнішає з часом, якщо люди здатні на тонку й послідовну роботу душі, щоб плекати, розвивати ці взаємини, - шліфуючи скарб дружби, вони самі зростають душею. І навпаки, вражена іржею байдужості, нещирості або заздрості, дружба руйнується.
Прикладом справжньої, вірної дружби для мене є мама зі своєю подругою Галиною. Вони познайомилися й зблизилися, навчаючись разом в універсітеті, а згодом тітка Галина переїхала зі свого міста жити до нас. Ось тоді в моїх бабусі й дідуся з'явилася ніби ще одна донька. З часом дружба дівчат міцнішала, і, хоч обидві вже мають дорослих дітей, так і світяться молодістю, життєлюбством. Вони завжди підтримують і одна одні, і людей навколо.
Отже, дружба - це найкращий скарб в житті.