задали написати на завтра есе на тему: "великий світ природи і людини" ,з уривками з віршів: "за сонцем хмаронька пливе","садок вишневий","не бував ти у наших краях","гаї шумлять","блакить мою душу обвіяла","зірка","чарівники".
773п от8ок8пц3пуц08уп8 ;оотзу у горах ощ8ошров8аоп2с3щу3су8т239723"п;<на 26 9тг8в9щтос38гт0цспу8гт2с3пг8таутгс9п70о1сигсги3г180ге4ис80г4ееатш4ст8г4пст0г4еест8геетге8гсетсегтстешсгеесисг4ересге8се63и8егси8г3еиг8сеи8с3гетсегтсе8гтгес8гетс8гст8тг3стг8е3стсе83гтис8г3и8ге3песиг8гс3е3г8с3есиг8ск3и8с8е3лсстш8щст3кстшс8п3исш93злтсктсл3зщлт1астосв2таслщса29цтшса9ас2ги9п2агикс29гтс2гкгштк3кстш9сккт8г2тстг9г2стгк82ктстг8мк3тгаг8та8о8тато82атщо3саощот3саи8рс2клт2ксиг8у2уи8гкис2кикгси8г82скии8скг2ги28иссг2и28агтг82ст8ге2сетсг8е2тгс3г8е3тг8ст9г3ес9тш3ссе3ьлз2ка2тшсамтош3мптшрп0т8опм30то8п3с08гт83пс8гиа3тгс8тоа8с3тщоас20г8исау0пи13срир9шосуа1ши99г99гсктп7о9р329ргмргкмкн37анки7азщарн8к0с9тг2коззтос0щкот2шст9к9пткгтскш9стг8гкаттг8к2ьшскгткаьш9пк2кптг8кпшттш8кс2 щлзкс1х8лтск29шь0ак92ш80шт2кт8оаг808по ещо9о е3 козща3о к
Сучасній людині просто необхідно мати розвинену уяву і фантазію, бути злегка романтичною. Адже з кожним днем все більше роботи, яку раніше робили люди, виконують автоматизовані роботи. Через це люди втрачають робочі місця. Роботи вміють робити майже все... Та на щастя, вони не вміють фантазувати і вигадувати щось так, як вміємо це ми, люди. А особливо, діти. Тому для всіх людей дуже важливим є наявність і постійний розвиток фантазії, уяви, креативу. Сучасні дитячі письменники - такі як Ярослав Стельмах, Леся Воронина, Всеволод Нестайко - всі вони володіють чудовою уявою. І наділяють такими ж рисами героїв своїх творів. Наприклад, Сергій та Митько з "Митькозавра..." повірили старшому за них Василю Трошу, що в озері дійсно живе страшна химера. Бо вони діти з грайливою уявою, вони вміють і люблять фантазувати. Їм обом хочеться, щоб "Митькозавр" існував насправді. Клим Джура - головний герой "Засобу №7..." - той взагалі віднайшов машину часу і познайомився з іншопланетянами. Мало того, він врятував усю планету від страшного вірусу переляку. "Тореадори з Васюківки" - Іван-Ява Рень і Павлуша Завгородній - це хлопці, які збиралися прокласти під свинарником лінію метро... У них постійно знайдеться декілька креативних ідей. В усіх трьох вищезгаданих творах головні герої постійно щось вигадують, потрапляють у незвичайні ситуації тощо. Все завдяки талановитим письменникам і письменницям - реальним дорослим людям, які всередині частково лишилися дітьми. За це їм і дякуємо.
Михайло грушевський (портретний нарис у публіцистичному стилі)чи то світлини, чи то барельєфне зображення цієї видатної людини, завважуєш деякі характерні риси: високий лоб, розкішне «нижнє обрамлення» — борода. а ще незмінно — окуляри. це така перша констатація, скажімо, зовнішніх даних. та михайло грушевський, насамперед, — історична постать! те, що михайло сергійович грушевський — перший президент україни, у радянські часи не тільки приховували, а свідомо нищили факти цього. влада прагнула доказати, що україна — слабка та не може мати своєї державності, тому її слід «присоединить». окрім того, грушевський — найвидатніший український історик, інтелектуал зі світовим ім'ям. він прожив своє плідне життя на зламі століть: 34 роки у xix столітті (народився в 1866 році) і 34 роки в xx столітті (помер у 1934 році). ця, певною мірою, умовна межа, що поділила навпіл життя геніальної людини, причетної відразу до двох століть, була для українського народу початком національного відродження й боротьби за державність. усе своє життя великий український учений та історик, голова української центральної ради і перший президент україни, присвятив боротьбі за створення української держави. придивляюся до рис обличчя михайла сергійовича на декількох світлинах — ніде не бачу усмішки. думаю: ось так йому боліло за вкраїну, що навіть для сімейного альбому він не посміхнувся перед фотографом. грушевський ґрунтовно підходив до всього, за що брався, — він писав історію і творив її, займаючи високі посади в українській державі. його геній, напевно, полягав у тому, що обміркувавши й дослідивши ідею української державності, він безпосередньо намагався реалізувати її в умовах народно-демократичної революції в україні 1917-1921 pp. саме це викликало шалену лють із боку імперських великодержавників. для них він назавжди став «зубром українського буржуазного націоналізму», твори якого в агонічному нападі намагалися вилучити і з продажу в книгарнях, і насамперед, — із бібліотек, а їхнього автора — із пам'яті народу. відновлення державності україни в 1991 році врятувало спадщину м. с. грушевського, уважне вивчення якої лише розпочинається, адже за радянських часів на вивчення творчої спадщини вченого й державного діяча (понад 2 тис. праць) була накладена заборона. навіть такий сумний факт викриває партійно-радянський імперіалізм: м. грушевський похований на байковому цвинтарі неподалік каплиці, але щоб відвідувачі каплиці не звертали увагу на надгробок із викарбуваним ім'ям, його повернули іншим боком до тих, хто проходив поруч. навіть таку ганебну річ додумалися зробити, аби в черговий раз спробувати відокремити грушевського від рідного народу. так би хотілося хоч на одній світлині побачити усмішку пана михайла. він замислено дивиться на мене, ніби запитує: «а що ти зробиш для україни? до чого докладеш рук, щоб процвітала наша земля? » мине ще небагато часу, і я постараюсь відповісти на це питання.
