Відповідь:
1Б. Павлусеві було 15 років
2В. На Запоріжжя пішов брат Петро
3. Щоб знайти свою сестру Ганусю, Павлусь сказав Девлет-гірею, що ніби-то саме його сестра знає, що сталося з сином хана після бою з козаками.
4. Місце зустрічі козаків в степу - Свиридова могила. Цитата " Але всі старші козаки знали, де стоїть Свиридова могила і кожен до неї потрапляв, хоч би й уночі"
5. Коли сотник віддав наказ наступати Павлусь злякався. Цитата " Павлусеві забилося серце, як почув сотників наказ Його напав страх".
6. Коли виявилося, що серед бранців немає Ганусі, Павлусь почав просити брата і батька їхати в Крим визволяти сестру. Але вони йому відмовили, посилаючись на те, що і сестри не виручать, і самі згинуть. Тому Павлусь вирушив на її пошуки до Криму один. Цитата: "Вони відразу догадалися, що завзяте хлоп'я поїхало шукати сестри, а звідти напевно не вернеться, пропаде".
7. Харциз Карим, якого Павлусь зустрів по дорозі в Крим, відібрав у хлопця коня, сідло з золотом, а самого Павлуся продав у рабство крамарам-татарам.
8. За те, що харциз Карим обдурив хлопця, а ще бальше за те, що він зрадив свій народ, свою землю, козаки його засудили до страти і відтяли йому голову.
9. Під час подорожі з крамарами Павлусь змирився з своєю долею, розуміючи, що йому все рівно потрібно потрапити до Криму, а також сподіваючись на те, що татари до йому розшукати сестру. Він наполегливо вивчав татарську мову, допомагав татарам під час подорожі, у тому числі допомагав спілкуватися їм з іншими бранцями.
10. Павлуся від розправи за втечу від татарина Мустафи врятувало, те, що в двір купця прийшов мулла від Девлет-гірея у пошуках будь-кого, хто може знати хоч щось про долю єдиного сина Девлет-гірея. А Павлусь сказав, що йому це відомо, але про це він розкаже лише самому Девлет-гірею.
Пояснення:
1) Коли була написана і кому присвячена повість Марка Вовчка "Інститутка".
Повість була написана у 1558-1859 рр. і присвячена Тарасові Шевченку.
2) Який соціальний конфлікт покладено в основну повість "Інститутка"?
У творі ми бачимо конфлікт поневолених і поневолювачів, тобто кріпаків та паничів. Читач помічає, яким волелюбним був наш народ, проте його дуже гнітили кріпацтво та солдатчина. Проте кріпаки активно протестують проти несправедливості та неволі, адже мають жагу отримати свободу.
3) Як у мові та вчинках Назара розкривається зростання самосвідомості трудового народу.
Спочатку Назар жартівливий та веселий. Його легко розсмішити, але згодом його настрої змінюються. Коли його віддають у солдатчину, то він каже: "Гірше не буде! От чи буде краще, - не знаю". Згодом Назар промовляє: "Із дранки та вберешся в переперанку". Він залишається гарним побратимом, щирою людиною, його вдача загалом абсолютно не змінюється. Коли він дає Прокопу гроші, а той журиться через борг, то каже: "Гай-га! Аби живі були". Назар остаточно не зламний, і саме у цьому образі втілено справжнє прагнення волі.
4) Моє ставлення до Устини з повісті Марка Вовчка "Інститутка".
Я ставлюсь до Устини дуже добре. Я співчуваю героїні та її долі. Проте я інколи не розумію її пасивності. Вона гарна дружина, мудра жінка, вірна подруга, на яку можна покластися. Ця дівчина втілює найкращі риси, які може мати українська жінка. Я захоплююсь Устино, її терпимістю, щирістю та добротою.