Я дуже люблю свою сестру. Коли на нас напали татари я не зрозумів що відбувається. Вони забрали й мене я боявся та згодом набравшись сміливості та хоробрості заспокоївся заради сестри та заради себе зміг нас урятувати тому що дуже її люблю потім ми повернулись на рідну Україну додому.Я дуже вдячний тим козакам які захищали нас та Україну і тим що були на моєму боці.
Я вважаю, що ця п'єса актуальна у наш час тому, що, в першу чергу, вона порушує мовне питання, яке зараз дуже активно обговорюється. Кожен персонаж твору має своє уособлення: дядько Тарас- анахронічний патріотизм, Тьотя Мотя- російський шовінізм, Мина- безвольний зрадник свого народу, Мокій- патріотизм, комсомольці- молоде радянське покоління, Уля- наївний інфантилізм. І з уст кожного персонажа можна почути те, що ми можемо чути кожен раз, коли порушується мовне питання. Хто ми, якщо не знаємо рідної мови?
Аля одного разу загубила лист з усіма недоробленими справами.І пішла вона робити усі справи які вона запам"ятала.Вона усі робила, робила, але не як не зробить бо воні такі складні.Ось Аля вже зробила усі які запам"ятала, але вона не зробилак саму найважливішу справу вона не зробила бабусі рушничок з півниками на день народження. А вона ж забула і ппочала вона думати чи не чого вона не забула?Ось авжеж вона пригадала щось красні нитки пакет та потім сам подарунок і вона одразу підпригнула до самого стола з стільцем і сіла вона вишивати.Коли вона вишила то пішла дарувати бабусі.Й до неї прилетів лист з цією справою, а післ цього ця справа зникла і вон стала сі справи дороблювати.
Я дуже люблю свою сестру. Коли на нас напали татари я не зрозумів що відбувається. Вони забрали й мене я боявся та згодом набравшись сміливості та хоробрості заспокоївся заради сестри та заради себе зміг нас урятувати тому що дуже її люблю потім ми повернулись на рідну Україну додому.Я дуже вдячний тим козакам які захищали нас та Україну і тим що були на моєму боці.