Объяснение:
7 серпня 1819 Народився в містечку Воронежі колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер — Шосткинський район Сумської області) в родинізаможного козака. Навчався в Новгород-Сіверській гімназії.
1836 закінчив п’ять класів Новгород-Сіверської гімназії
1839—1840 навчався на філософському та юридичному факультетах Київського університету, але не закінчив його
1841 прозові твори: «Циган», «Огненный змей. Повесть из народных преданий»
1841-1845 викладав російську словесність у Луцькій, Київській, Рівненській та Петербурзькій гімназіях. Підтримував діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
1845 Опублікувавши перші розділи роману «Чорна рада» у журналі «Современник», письменник здобуває визнання громадськості.
22 січня 1847 Побрався з Олександрою Михайлівною Білозерською.Боярином на весіллі був співучий, дотепний, веселий друг Пантелеймона — Тарас Шевченко.
квітень 1847 у Варшаві, де за відрядженням Петербузької Академії вивчав слов’янські мови та культури, письменник був заарештований у справі Кирило-Мефодіївського братства і висланий спочатку до Вологди, а потім до Тули із забороною писати й друкуватися.
1847—1850 Куліш перебував на засланні, працював державним службовцем.
1851 повернувся до Петербурга, працював урядовцем у Міністерстві державного майна.
1852 «История Ульяны Терентьевны»,«Яков Яковлевич»
1856 «Феклуша»
1856 — 1857 З’являється двотомне видання «Записки о Южной Руси», збірка безцінних фольклорно-історичних та етнографічних нарисів, що викликала загальне схвалення.«Чорна рада»,«Граматка», «Народні оповідання».
1862 Куліш укладає свою першу поетичну збірку «Досвітки. Думи і поеми», що виходить у Петербурзі.
1864 — 1868 Жив у Варшаві.
з 1871 Живе у Відні.
1873 Живе у Петербурзі.Він готує тритомне дослідження «История воссоединения Руси», в якому прагне документально підтвердити ідею історичної згубності народно-визвольних рухів і піднести культуротворчу місію польської шляхти, ополяченого українського панства і російського царизму в Україні.
1882 виходить збірка «Хуторна поезія». Наступного року Куліш відійшов від громадської діяльності й, усамітнившись у маєтку дружини на хуторі Мотронівка (тепер у складі є Оленівка Чернігівської області), присвятив себе літературній та науковій праці.
1883 Поема «Магомет і Хадиза», збірка поезій «Дзвін»
1884 Драма у віршах «Байда, князь Вишневецький»
14 лютого
1897 Помер на хуторі Моторнівка
Объяснение:
Твір “Маруся” вважається першим прозовим твором нової української літератури, а Квітку-Основ’яненка – батьком української прози (фундатором).Рід літератури: епос.
Жанр «Маруся»: соціально-побутова сентиментально-реалістична повість,
Тема «Маруся»: зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII - початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти,
Ідея «Маруся»: уславлення внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей,
Художній напрям «Маруся»: характерні ознаки сентименталізму і риси реалізму.
Герої: Маруся, Василь, Наум Дрот і його дружина Настя (Марусині батьки), Олена (Марусина подруга).
Композиція «Маруся»: події відбуваються у хронологічній послідовності.
Лише одна сюжетна лінія — чисте, вірне, нещасливе кохання дочки заможних селян Марусі й бідного ремісника-рекрута Василя.
Сюжет повісті поданий послідовно, без екскурсів у минуле й майбутнє:
експозиція (християнський роздум про минущість усього земного, знайомство з головними героями, сім’єю Наума Дрота);
зав ’язка (кохання з першого погляду Василя й Марусі);
розвиток дії (Василь просить руки дочки в Наума Дрота, який йому відмовляє; хлопець іде на заробітки; Маруся в гаю потрапляє під зливу, хворіє);
кульмінація (смерть Марусі);
розв’язка (постриг Василя в ченці, його смерть через тугу за коханою; утіха Марусиних батьків у праці, молитвах, смиренні й спілкуванні з Богом).
Основний конфлікт у творі — сентименталістський: між почуттям щирого кохання двох людей і невблаганною долею,, що присудила їм розлуку. Окрім нього, проглядається і соціальний конфлікт — на перешкоді одруженню закоханої пари стоїть майнова нерівність: багатий селянин Наум Дрот не хоче віддавати свою єдину доньку за бідного парубка-рекрута. Проте він дає згоду на шлюб тоді, коли Василь змушений іти на службу в місто до купця, щоб заробити гроші й знайти собі заміну в солдати.
Повість наснажена позасюжетними елементами. Митець з любов’ю передає яскраві картини життя українського села, використовуючи розлогі пейзажі та етнографічні описи: одягу, побуту, культури взаємин, інтер’єру української хати, українських обрядів; розкриває психіку героїв, їхній внутрішній світ, сильні почуття і переживання.
Композиційною особливістю є обрамлення сюжету повісті: початок і кінець тексту стає художньою рамкою, в якій оповідач висловлює повчальні сентенції, міркування, що допомагають збагнути ідею твору.
Проблематика «Маруся»:
батьків і дітей;
соціальної нерівності;
спроможності на глибокі почуття простих людей;
життя і смерті;
пошуків щастя.
Примітки: Образи Марусі та Василя відчутно ідеалізовані; автор вдається до психологізму в розкритті характерів — це яскраві ознаки сентименталізму. Найяскравіше втілені риси сентименталізму в образі Василя: психологічний стан закоханого хлопця, віщування серця під час розставання пари на кладовищі, важке переживання смерті коханої, добровільний відхід від мирського життя, смерть від туги тощо. Рисами реалізму в повісті є змалювання картин народного побуту, обрядів і звичаїв, відтворення тяжкого лиха — рекрутчини.
Г. Квітка-Основ’яненко першим в українській літературі утвердив оповідну манеру письма, за що Т. Шевченко назвав його «батьком». Пізніше це ім’я поширилося й закріпилося, і сьогодні Г. Квітку-Основ’яненка називають «батьком» української прози.
грец. paterikon, лат. vita patrum від pater — батько