1. приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня
2.знайомство Петра Шрама з родиною Череванів
3.Бажання Шрама заручити Петра й Лесю
4.знайомство Лесі з Кирилом Туром
5.вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, розмова з незадоволеними міщанами
6.нічне викрадання Лесі, двобій кирила з петром шраменком
7. зузстріч петра шраменко з кирилом туром, сніданок у нього дома
8. чорна рада в ніжині
9.пропозиція тура порятувати ціною свого життя сомка й відмова
10. засудження на смерть старого шрама
11. одруження петра і лесі
Кожна країна у своїй вітчизняній літературі має визначну, центральну постать, яка протягом сторіч залишає відбиток у серцях багатьох людей. Таким символом нездоланної української нації, чия велич та могутність охоплює весь світ, є Тарас Григорович Шевченко, чиї твори і досі не втратили своєї актуальності и перечитуються протягом багатьох віків. Саме він є патріотичним символом України.
Сам Тарас Шевченко жив у дуже важкий для країни період, коли люди страждали від неволі та кріпацтва, а держава від жорстокої та свавільної імперії. У письменника була дужа тяжка доля. Він народився у великій сім’ї кріпаків, а згодом багато часу перебував у засланнях. Та не зважаючи на все це, Тарас Шевченко спромігся зберегти свій талант і дати надію іншим. Протягом усього свого творчого шляху видатний митець навчає усі покоління не бути байдужим до рідної землі, не зважаючи на всі труднощі та перепони.
Не бути сліпим, а боротися за власну волю та свободу. Яскравим прикладом є вірш поета «Минають дні, минають ночі…», який вражає своєю актуальністю і глибинним сенсом. Герой у цьому вірші благає Бога дати йому хоч якусь долю, тільки б не бути байдужим і сліпим, пасивним і не спроможним любити Батьківщину. Краще гірше жити, аніж змиритися зі свої становищем раба. Тобто, тут Тарас Шевченко, як і інших своїх творах виражає свою активну громадську і соціальну позицію вільної людини, усвідомлюючи, що насправді, жоден українець, ні в які часи не буде підкорятися та миритися з неволею. Саме тому великий Кобзар та Пророк спонукає до боротьби за власну долю.
Тарас Шевченко – визнаний духовний батько української нації. З кожним його геніальним у всіх відношеннях твором, пізнаєш творця з нової сторони. Починаєш розуміти всю глибину та мудрість покладеної в твори ідеї, яка спонукає до боротьби за незалежність та вільну долю.
живучи серед козаків , іван підкова видавав себе за брата молдавського господаря іоана iii воде хороброго , який очолював національно -визвольний рух і убитого турками. є версія , що він проїзходіт з роду баторі , втік до козаків , рятуючись від сімейних інтриг. коли чутки про це дійшли до молдаван , незадоволених своїм воєводою петром vi кривим , вони спорядили в 1577 році посольство до івану підкові і просили його зайняти престол.за сприяння загону козацького гетьмана якова шаха з 600 козаків , і свого загону , в який входили і молдавани , підкова вторгся в молдавію і скинув з престолу петра кульгавого . івана підкову підтримали народні маси. наприкінці листопада 1577 він зайняв столицю молдавії ясси і проголосив себе господарем .утриматися в молдавії підкові вдалося , однак , не більше двох місяців. воєвода петро , зібравши свіже військо , рушив до ясс , щоб повернути втрачений престол , але був вдруге розбитий підковою . тоді стефан баторій , король польський , написав своєму братові , трансільванського воєводи христофору , щоб той надав петру хрому.на початку 1578 іван підкова , бачачи , що йому не втриматися на престолі , вирішив залишити молдавію і хотів пробратися до запорозьких козаків ; але брацлавському воєводі вдалося умовити підкову відправитися до варшави , щоб виправдатися перед баторієм . король , однак , на догоду туркам уклав підкову під варту і наказав стратити його у львові на площі ринок , в червні 1578 .16 червня 1578 його вивели на площу ринок у львові . після оголошення вироку козаку надали останнє слово . « мене на смерть , хоча в своєму житті я не вчинив нічого такого , за що заслужив би такого кінця . я знаю одне: я завжди боровся мужньо і як чесний лицар проти ворогів християнства і завжди діяв на добро та користь своєї батьківщини , і було в мене єдине бажання - бути їй опорою і захистом проти невірних » , - звертався підкова до присутніх. при цьому він просив урядників не страчувати його товаришів. випивши склянку вина , передану вірними побратимами , підкова попросив їх принести килимок. ставши на коліна , іван прочитав молитву і перехрестився . і тільки після цього славному козакові знесли голову.івана поховали в православній успенській церкві [ 1]. однак козаки викрали його тіло , перевезли до канева й поховали в одному з православних монастирів під чернечою горою.страта івана підкови й перетворила його на народного героя. про нього складали численні перекази , думи та пісні . він став героєм романтичної поеми тараса шевченка « іван підкова» ( 1839)було колись - в україніревілі гарматій ; було колись - запорожцівмілі панувати цих рядків поета залишається додати тільки те , що козаки свого часу «панували » не лише на україні , але , хоч і не дуже вдало , і за її межами.румунський письменник михайло садовяну присвятив повість « нікоаре поткоаве » (1952 ) та кількох козацьких . пам'ятники іванові підкові встановлено у львові та черкасах [ 2].
подробнее - на -