дорогий, петро шраменко!
я дізналась про вас з роману пантелеймона куліша " чорна рада". ви мені дуже як герой і як людина. ви дужий, молодий козак, відважний і благородний. я ціную те, що батько для вас є авторитетом, бо в наш час таке не часто зустрінеш. мені подобається, що ви коритеся моралі і закону, бо це дуже важливо для гідного суспільства. звичайно, ви мені з такими характеристиками, але є одна річ яка мене не дуже вразила. мене цікавить чому , коли ви дізнались що леся обіцяна іншому, відступили, а не боролись за її серце.
з перших хвилин вашого знайомства було зрозуміло, що вона подобається вам, а ви їй. то чому ж так швидко здалися, хоча й розуміли, що це ваше кохання , ваша друга половинка. так, ви виборювали її у тура і захищали від козаків, та не намагались вибороти її у її ж матері. от що мене цікавить
з повагою читач цього прекрасного роману (ім"я)
p.s. якщо вам не важко, дайте будь ласка відповідь на моє запитання.
ответ:
справжнє ім'я — олена іванівна шовгенева.
олена іванівна шовгенева народилася 21 липня 1907р. в сім'ї інженера-гідротехніка професора і. шовгенева (теліга — це прізвище чоловіка олени іванівни, яке вона взяла після одруження). у 1917 р. після лютневої революції родина шовгеневих повернулась до києва, де батько став міністром української народної республіки. протягом 1917—1919 рр. олена навчалась у гімназії дучинської. у 1919р. після наступу більшовиків центральна рада змушена була залишити київ, а разом з нею виїхав і. шовгенів, який оселився з родиною в чехії, згодом ставши ректором української господарської академії в подєбрадах.
у 1929 р. олена закінчила історико-філологічний факультет високого педагогічного інституту ім. м. драгоманова, того ж року вийшла заміж за кубанського козака михайла телігу.
протягом 1929—1939 рр. разом з чоловіком вона жила і працювала у варшаві, беручи активну участь у громадському житті. у 1932р. олена почала активно співпрацювати з "вісником" д. донцова.
у 1939—1941 рр. у кракові вона очолювала літературно-мистецьке товариство "зарево" і під керівництвом о. ольжича працювала у проводі оун (організації українських націоналістів). 22 жовтня 1941 р. у складі однієї з похідних груп оун олена теліга поїхала до києва, де, незважаючи на небезпеку, взяла участь у заснуванні української національної ради. о. теліга як член референтури культурної комісії створила "спілку письменників", заснувала і редагувала журнал "літаври" (1941 —1942), який знаходився під постійним наглядом фашистів. о. ольжич намагався переконати о. телігу виїхати з міста, але вона категорично відмовлялася, мало того, знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку в приміщенні спілки письменників, вона пішла на чергове засідання, де й була заарештована.
объяснение:
У вці жив славний козацький рід Судаків. Вони славилися тим, що не було між ними жодного, хто би не побував на Січі між низовим товариством.
Рідня Судаків складалася зі старого діда Андрія, його сина Степана, жінки Палажки, двох синів Петра й Павла та дочки Ганни.
Звичайно, Петра вже тоді не було вдома- пішов на Запоріжжя.
Другому синові, Павлові, було п`ятнадцять років, а дочці Ганні- тринадцять...
Маленького Павлуся змалку підготовлювали до козацької служби. Дід Андрій вважав за свій обов`язок привчити Павлуся до лицарського ремесла. Отже, вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. В інші хвилини дід розповідав про Запоріжжя, про козаків, їх звичаї та про походи й пригоди із свого життя.
Павлусь мріяв про те, що коли він підросте, стане славним козаком.