Основною тенденцією сучасної поезії є повний відхід від прийнятих раніше канонів. Так, якщо раніше всі вірші повинні були відповідати чітким вимогам (рима, кількість рядків у стовпчику і т.д.), то сьогодні віршем може вважатися і просто набір слів. Часто в поезії відсутні знаки пунктуації, відсутня позначення регістра – пропозиції просто пишуться з нового рядка і з маленької літери, при цьому не обов’язково кожен з них має певний глузд і закінчення. Це можуть бути уривки фраз, просто слова. Тобто, те, що раніше називалося білим віршем і було винятком, який лише підтверджувало правило про необхідність дотримання віршованої форми, сьогодні є нормою. І те, що у зв’язку з великою кількістю авторів кожен з них намагається чимось виділитися, тому образи стають все більш яскравими і неординарними, відбувається постійний пошук нових виразних засобів. Адже навіть гарний вірш з ідеальною римою і яскравими образами навряд чи приверне велику кількість читачів – в мережі щодня виставляють на загальний суд свою поезію сотні авторів і для того, щоб привернути читача, потрібно запропонувати йому щось незвичайне. Саме завдяки цьому поезія постійно розвивається.
Риси: покірний роботящий пишається своїм походженням любить волю здатний до критичного мислення поважає Степана
Цитати:
«Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки»; «Я інакший, ніж вони…»; «А коли здохне, люди здеруть шкуру і закопають під ліском»; «Він усе забуває, окрім, одного: тремтливої ілюзії волі та влади»; «Серед усіх робіт він найбільше недолюблював крутити привід і їздити до міста»; «Білому коневі бувало завжди по-справжньому гірко, коли його зневажали та били».
Иногда, остановившись на миг в жуткой производственной суматохе, я мечтаю о невозможном: тихая полузаброшенная дача, гамак в саду, мокрая от росы трава, головокружительные запахи... и я - наедине с ноутбуком. Представляется почему-то, что в избытке времени и покоя я начну писать - легко и красиво. Неизвестно, каков будет сюжет, НО совершенно определенно, что это будет детективный роман с двумя линиями - настоящее и что главный персонаж будет женского рода, но история будет неромантическая, что конец будет не-счастливый (тайна будет раскрыта, но наказания за преступление не случится)...
Основною тенденцією сучасної поезії є повний відхід від прийнятих раніше канонів. Так, якщо раніше всі вірші повинні були відповідати чітким вимогам (рима, кількість рядків у стовпчику і т.д.), то сьогодні віршем може вважатися і просто набір слів. Часто в поезії відсутні знаки пунктуації, відсутня позначення регістра – пропозиції просто пишуться з нового рядка і з маленької літери, при цьому не обов’язково кожен з них має певний глузд і закінчення. Це можуть бути уривки фраз, просто слова. Тобто, те, що раніше називалося білим віршем і було винятком, який лише підтверджувало правило про необхідність дотримання віршованої форми, сьогодні є нормою. І те, що у зв’язку з великою кількістю авторів кожен з них намагається чимось виділитися, тому образи стають все більш яскравими і неординарними, відбувається постійний пошук нових виразних засобів. Адже навіть гарний вірш з ідеальною римою і яскравими образами навряд чи приверне велику кількість читачів – в мережі щодня виставляють на загальний суд свою поезію сотні авторів і для того, щоб привернути читача, потрібно запропонувати йому щось незвичайне. Саме завдяки цьому поезія постійно розвивається.