Нещодавно я прочитала твір Олександра Гавриша «Неймовірні пригоди Іван Сили – найсильнішої людини світу». Ця повість дуже цікава й дуже мені сподобалась.
Читаючи рядки твору, зрозуміла якою важкою була доля героя. Йому довелося пройти через складні випробування. Також зауважу, що Іван приємно вразив мене своїми бійцівськими якостями. Я захоплююсь порядністю, мужністю, щирістю та силою волі силача. Він зробив дуже багато, щоб стати визначною особистістю. Чесноти до йому впевнено дійти до своєї мети.
- Півдня Іван провів у тренуваннях, згадуючи науку Брякуса, який навчив його різних видів боротьби.
Із цих рядків ми бачимо на скільки цілеспрямованим був Іван. Я розумію, що для перемоги хоча би в одному поєдинку, безумовно, слід докласти безліч зусиль та тривалих тренувань. Іван же неодноразово перемагав у двобоях. Це свідчить про його завзятість та працьовитість.
Та найголовніше, що слава не зіпсувала Івана. Він завжди залишався доброю, чесною та щирою людиною.
Щастя для кожної людини відчувається й уявляється по-своєму. Для когось щастя – це багато-багато грошей, для когось щастя – це здоров'я близьких, для інших щастя – це просто жити і насолоджуватися життям. Чи на землі знайдеться два однакових людини, які зможуть однаково описати своє «щастя».
На мій погляд, будь-яка людина може бути щасливою. Тільки не всі знають, що ж таке щастя. Тому люди намагаються привнести в своє життя, то що, на їх думку, зробить їх щасливими. Працюють на нелюбимих роботах, але при цьому намагаються заробити багато грошей, на які потім зможуть придбати речі, які, в принципі, їм не особливо й потрібні. І ось отримавши якісь матеріальні блага, задається людина питанням: «А це і є щастя?»
Мені здається, що не матеріальні речі роблять людину по-справжньому щасливою. Будь-яка річ – це всього лише річ. Вона не зможе подарувати якусь душевну теплоту, усвідомлення того, що тебе люблять і ти любиш, що рідні та близькі люди поруч з тобою і їм нічого не загрожує.
Напевно, я можу сказати про себе, що я щаслива людина. У мене є улюблені батьки, які піклуються про мене. Я не відчуваю голоду, спраги та інших поневірянь. Якщо задуматися, то у багатьох моїх ровесників немає того, що є у мене. Наприклад, в Африці діти тільки із забезпечених сімей можуть дозволити собі ходити в школу, але 90% населення знаходиться за межею бідності та ледь зводять кінці з кінцями. Просто треба цінувати те що ти маєш і тоді зможеш відчути в повній мірі своє щастя. Щасливий не той, кому потрібно, а навпаки, той, кому потрібно мало для щастя. Але ніщо не зробить тебе більш щасливим, ніж усвідомлення того, що ти в цьому світі комусь потрібен і ти займаєшся тим, що приносить тобі радість і позитивний настрій і робить трохи щасливішими.