З віком розум приходить. Як жили наші діди та прадіди, так нам веліли. Як родивсь, то без пам'яті був, як ріс, то розуму не мав, а як уже до розуму дійшов, тоді б то й лічить, та багато літ уплило. В добрім житті кучері в'ються, в поганім — січуться.
1 вариант
Объяснение:
Народжуючись, людина не володіє жодними знаннями, живе тільки завдяки інстинктам: немовля кричить, привертаючи увагу дорослих, якщо воно голодне, або в нього щось болить, або воно просто прагне компанії. Поступово дорослішаючи, дитина навчається тримати предмети в руках, перевертатися зі спинки на животик, потім повзати, ходити. Звичайно, що першими вчителями її стають власні батьки, особливо це виявляється у вивченні рідної мови: малюк повторює те, що йому кажуть мама й тато, починає розмовляти саме їхньою мовою.
Коли дитина йде до школи, вона починає отримувати знання, необхідні не стільки для виживання, скільки для спілкування, життя з іншими людьми. В університеті молода людина розвиває, поглиблює знання в певній галузі, котру обрала як провідну в своєму житті. Деякі і після навчання не спиняються на досягнутому й продовжують працювати як науковці, навіть роблять відкриття.
Але не слід забувати й про важливість життєвого досвіду. Не кожен знає, як правильно доглядати за рослиною, будувати дім чи шукати гриби в лісі. Не дарма кажуть, що поради краще спитати в людини, яка бачила життя. Протягом життя кожен набуває певних навичок, знань і завдяки ним може стати вчителем для інших.
Джордж Плейтен вирішив, що буде програмістом. Але його оголосили непридатним до машинного навчання. Джордж потрапляє у притулок для недоумків, де він вчиться традиційними методами. Звідти він тікає, зрозумівши, що він цілком нормальна людина, і потрапляє на олімпіаду. Його спіймали та повернули назад у притулок, де він продовжує своє навчання. Тоді він остаточно усвідомлює, що він - один з небагатьох людей, що зберегли здатність самостійно мислити, і це сталося завдяки традиційним методам навчання у школі.
З віком розум приходить. Як жили наші діди та прадіди, так нам веліли. Як родивсь, то без пам'яті був, як ріс, то розуму не мав, а як уже до розуму дійшов, тоді б то й лічить, та багато літ уплило. В добрім житті кучері в'ються, в поганім — січуться.
1 вариант
Объяснение:
Народжуючись, людина не володіє жодними знаннями, живе тільки завдяки інстинктам: немовля кричить, привертаючи увагу дорослих, якщо воно голодне, або в нього щось болить, або воно просто прагне компанії. Поступово дорослішаючи, дитина навчається тримати предмети в руках, перевертатися зі спинки на животик, потім повзати, ходити. Звичайно, що першими вчителями її стають власні батьки, особливо це виявляється у вивченні рідної мови: малюк повторює те, що йому кажуть мама й тато, починає розмовляти саме їхньою мовою.
Коли дитина йде до школи, вона починає отримувати знання, необхідні не стільки для виживання, скільки для спілкування, життя з іншими людьми. В університеті молода людина розвиває, поглиблює знання в певній галузі, котру обрала як провідну в своєму житті. Деякі і після навчання не спиняються на досягнутому й продовжують працювати як науковці, навіть роблять відкриття.
Але не слід забувати й про важливість життєвого досвіду. Не кожен знає, як правильно доглядати за рослиною, будувати дім чи шукати гриби в лісі. Не дарма кажуть, що поради краще спитати в людини, яка бачила життя. Протягом життя кожен набуває певних навичок, знань і завдяки ним може стати вчителем для інших.