Милосердя, чуйність, доброта завжди були притаманні нашим співвітчизникам. Цілком закономірним і природним вважалося до нещасному, знедоленому, захистити скривдженого, немічного і старого, дати притулок бездомному, поділитися останнім шматком хліба з голодним. Чуйність і доброта просто необхідні в житті людей, причому не тільки тим, хто потребує до а й тим, хто надає цю до Адже навіть звичайне добре слово, промовлене вчасно, може дуже до людині.
Будь-яка родина бажає виховати порядних, добрих дітей. Так і дядько Кирило виховував свого племінника Климка, головного героя повісті Г. Тютюнника. Хлопчик рано залишився сиротою, і дядько любив Климка, як рідного сина, а іноді й балував його гостинцями, які привозив з чергового рейсу. Він привчав хлопчика до самостійності і стежив за його успіхами у школі. Зі свого боку Климко відплачував такою ж турботою і любов’ю. Хлопчик вмів прибиратися, готувати їжу, він був турботливим, чуйним, організованим. І це далеко не весь перелік позитивних рис характеру Климка.
Тiльки вчора вiдкрився басейн.
Не треба брати ртуть до рук.
Я дуже люблю фотографувати, та хочу стати фотогорофом.
У нас дуже гарна футбольна команда.
Ось ось у нас потрiбно було перeвiрити ароïздний квиток.
Поïздка на поэздi довжна бути доброю.
Дуже рiдко я буваю за кордоном.
Я дуже часто хожу до школи.
Завжди треба мити руки з милом.
Я дуже люблб вiдвiдувати своïх товаришiв.
(всё, что могла составила)