Чарли и шоколадная фабрика
Она заставляет отца найти ей билет любой ценой. Однажды Солт всё-таки находит её билет, отобрав у одной из его работниц. И даже после находки она настойчиво попросила у него пони.
На фабрике она сдруживается с Виолеттой Борегард уже тайно возненавидя её. В шоколадном цехе она замечает Умпа-лумпу и во время поездки на лодке пытается умничать перед Вонкой. В цехе изобретений Виолетта выпала из состязания, превратившись в огромную чернику, и видно, что Верука была довольна этим. Идя по коридору она спросила Вонку о судьбе Виолетты .
Ореховый цех
В ореховом цехе она попросила белку, и попыталась её стащить у Вонки, так как он отказал ей, но белки взбесились и сбросили её в мусоропровод. За ней же отправился отец, но перед этим о ней спели песню про её жадность, сравнивая с мусором .
Примечания
Верука и Майк Тиви не разговаривали с Чарли и не обижали;
У Веруки есть Пони, 2 собаки, 4 кошки, 6 кроликов, 3 канарейки, попугай, черепаха и старый глупый хомяк;
У её мамы нету реплик;
Верука - ненастоящее имя;
Изначально её звали Эльвира Энтсвил.
Фразы
Папа, я хочу пони!
В, Е, Р, У, К, А - Верука Солт.
Вы это уже говорили.
А вы отправьте её на ярмарку.
Если ты не достанешь мне белку - я её сама достану
Папа, я хочу стеклянный лифт!
Песня == Песня про Веруку это хиппи 70-ых .
Верука жадиной была, в место обрела .Спускаясь в мусоропровод,
Она друзей себе найдёт
Вот рыбы палтуса скелет, сегодня плавал, завтра - нет ! Скорлупка устрицы затем,
Биштекс, который я не съем. Ну, в общем, гадости мешок, какой противный запашок! Запашооок!
Спускаясь в мусоропровод, она друзей себе найдёт, она друзей себе найдт!
А кто её избаловал, кто всем капризам потакал? Кто мог её так воспитать?
Кого виновным посчитать? Так кто же это, наконец, родная мат , родной отец...
Объяснение:
удачи
"Людина" — багатозначне слово. Воно позначає одну з істот на землі і водночас має піднесене значення всього загалу якостей і почуттів, які повинна мати в собі ця істота. У такому випадку це слово пишуть з великої букви — Людина...
Що ж потрібно кожному з нас для того, щоб іменуватися Людиною? Одні скажуть — бути порядним і добрим, інші — мати купу грошей, треті дадуть відповідь: "Що потрібно? Нічого! Я маю руки, пересуваюся на двох ногах, значить, я і так людина. А з великої букви чи з малої — неважливо. Яка різниця?" Відповімо: різниця дуже велика. Пересуваються, вживають їжу, сплять всі живі істоти на Землі, але вони не можуть називатися людьми. Від тварин нас відрізняють не лише анатомічні ознаки, і навіть не розвинений інтелект. Нас відрізняє людяність.
Объяснение: удачи
у повісті «тарас бульба» м. в. гоголь описує життя запорізьких козаків, їх боротьбу за свободу і незалежність.
одна з головних тем твору - тема вірності і зради. серед козаків любов до рідної землі, вірність військовому обов'язку, почуття товариськості шанувалися найважливішими якостями.
напередодні важкого бою наказний отаман тарас бульба говорить козакам: «немає уз святіше товариства». вірність цьому почуттю він проносить через все битви і випробування. у бою під дубно він не раз поспішав на виручку товаришам. в останні хвилини життя він думає не про муках, які йому належить винести на багатті, а про те, як врятуватися козакам. «вже вогонь піднімався над багаттям, захоплюючи його ноги», а очі старого полковника спалахнули радістю, тому що побачив він: козаки були вже на дністрі, «кулі сипалися на них зверху, але не діставали».
вірний своєму військовому обов'язку старший син тараса бульби остап. він хоробрий воїн, іеющій «виміряти всю небезпеку і всі положення справи». але в важкому бою «схваті- ись з остапом трохи не восьмеро разом» і взяли його в полон. до лобового місця полонені козаки, серед яких був і остап, «йшли не боязко, чи не похмуро, ніс якоюсь тихою гордістю». віра в справедливість своєї справи, за яке вони віддавали життя, надавала козакам сили, винести муки кари. остап звернувся до товаришів із закликом: «дай же боже, щоб усі, які тут стоять єретики, не почули, нечестиві, як мучиться християнин! »
вірність рідній землі звучить в словах спливав кров'ю кукубенко: «нехай же після нас живуть ще краще, ніж ми, і красується вічно улюблена христом руська земля!
беззавітно люблячи свою батьківщину, козаки зневажали зрадників. а як же боляче було тарасу, коли зрадником виявився його молодший син! андрій був хоробрим воїном. спостерігаючи за тим, які дива одним шаленим натиском своїм виробляв андрій, дивувався старий тарас і казав: «і це добрий - враг би не взяв його! - вояка! чи не остап, а добрий, добрий також вояка ». але молодого бульбу найбільше сама битва, а не мета, в ім'я якої вона велася. у битві він чув «чарівну музику куль і мечів», нісся, як «п'яний, в свисті куль, в шабельному блиску і у власному спеку». тому-то, коли андрія попросила про прекрасна полячка, він зрадив своїх товаришів і перейшов на бік ворога. для тараса цей вчинок сина був тяжким горем. старий полковник не може пробачити зради кому б то не було і вбиває андрія, кажучи при цьому: «я тебе породив, я тебе і вб'ю! »
любов до рідної землі, вірність своєму народові, почуття товариськості роблять козаків непереможними. своє захоплення запорожцями н. в. гоголь висловив такими словами: «та хіба знайдуться на світі такі вогні, муки і така сила, яка б пересилила російську силу! »