ответ:
ненависть — интенсивное, отрицательно окрашенное деструктивное чувство, отражающее неприятие, отвращение и враждебность к объекту ненависти (человеку, группе лиц, неодушевленному предмету, явлению).
ненависть это такая штука которая может испортить: дружбу,отношения. ненависть пробуждает гнев из за чего мы не можем нечего хорошого сделать. она зараждается в глубине нашей души. но она там еще маленькая, но когда ты нервничаешь,или когда у тебя отчаяние ты должен задуматься о своем будущем, что тебя дальше ждет, и что ты можешь натворить. ненависть можно успокоить ,но не убрать. а вообще ненависть это хорошая штука. она тебе высказать все что ты чувствуешь до человека, она тебя защитить от разбойников. ненависть не надо убирать ей надо только .
я написал этот текст и мне поставили 11 !
объяснение:
ответ: творчість г. сковороди, видатне думка-гуманіста й письменника-демократа - дорогоцінне надбання прогресивної культури.
громадська й літературна діяльність г. сковороди на годину загострення міжнародних суперечностей, зумовлених початковим руйнуванням феодальних підвалин і розвитком капіталістичних відносин у світі та в україні. жорстокий кріпосницький гніт підтримується під антифеодальним рухом; на захищених гноблених людей активно представляють представники передової громадсько-політичної думки - д. фонвізін, о. радіщев - у світі, г. сковорода, я. козельський та ін. - на україні.
у своєму творчості г. сковорода проголошував ідеальну демократизм і гуманізм, підтримуючи проти пануючої тиранії, вивірюючи волелюбні помисли і сподівання простого народу, підтверджував своїх людей у світліших майбутніх вітчизняних.
суспільним ідеалом г. сковороди була республіка, де не буде "вражди і роздора", все "буде публічно". яскраве виробництво ці продукти переглядали в поетичній творчості, але в збірці "сад божественних пісень ", куди потрапляє тридцять пісень, написаних у різних групах.
більш факти байок г. сковороди, які підтримують їх демократичну спрямованість, громадянськими мотивами, - безумовно, додавання справді, оригінальність і підтримка в цій галузі жанру в давній українській літературі. і невипадково і. франко високо оцінив байки українського думка, зазначаючи, що вони "писали гарну, декудували граціозну прозору".
Людське життя...Неповторне та звичне ,радісне й сумне,сповнене глубоких переживань,солодке,як мед,і гірьке,як полин
Люди,їх мільйони ... Усі вони разні й чимось неповторні .Вони мов ті зорі на небі , що горять своєрідним світлом .
Так,життя кожної людини-це стежина,устелена жовто-гарячими чорнобривцями,духмяними вишеньками,стежина з червоними та чорними тонами