Дуже швидко пробігло спекотне літо, і тепер лісові ділянки, галявини, струмочки і ставки підпорядковані до вересня. Вранці вже прохолодно, а вдень гріє сонечко. Воно ще нагадує про літнє тепло. Після довгої виснажливої роботи відпочивають поля, зібраний урожай в садах. Тепер скрізь усе сповнене прохолодою осінніх місяців. Часто на небі з’являються сірі хмаринки, мрячить нескінченний дощик. Ніби поринувши у думи, затужив безмовний ліс. Скоро на деревах не залишиться жодного листочка, гілки не будуть захищені від бездушних дощів і морозів. Ось кленовий листочок не поспішаючи вальсує в повітрі. Ніби поринувши у думи перед довгими зимовими сновидіннями, сумно поскрипує немолодий вже дуб. Навколо одягненого в мох трухлявого пенька розташувалися стрункі опеньки. Їх тут дуже багато, всі вони так і хочуть потрапити в кошик. Травка вся зблякла і опустилася до землі, і лише крихітні червонуваті зірочки вересу приносять радість. Ми бачимо, як високо в небі на прощання кружляють журавлі. Вони прямують у теплі краї і сумно курличуть про те, що прийшла осінь. У такі миті нам стає сумно, ми починаємо розмірковувати про наше призначення у цьому прекрасному світі.
Жанр: пригодницький роман(це твір,сюжет якого насичений незвичними подіями й несподіваними поворотами,розгортається швидко й захопливо). Головні герої: Григорій Многогрішний,Наталка,Медвин,родина Сірків:Сірчиха, брат Григорій і батько. Основні події: Григорій Многогрішний тікає з потяга,який везе людей,здається,до Сибіру(не памятаю точно,вибач). Коли він їхав в цьому потязі,то Медвин на кожній зупинці перевіряв,чи не втік Григорій, бо хотів змусити Григорія,який любив Україну всім серцем, страждати через його патріотизм. Григорій на ходу вискакує з поїзда і тікає до лісу,де бачить ведмедя і чує голос дівчини,яка кричить. Не вагаючись вбиває медведя і непритомніє. Отямився в хаті,яка на вигляд здавалась українською.Там познайомився з родиною Сірків, які займались пантуванням(вони полювали на молодих оленів і відрізали їм роги,які потім везли до Китаю,щоб зробити ліки).Також їхньою головною сімейною справою було полювання на тигрів.Навіть Наталка була в цьому вправною.Але через одне таке полювання в їхній родині загинув один син. Дізнався,що ця родина також з України,але живе на цьому покинутому хуторі. Там знайомиться з дочкою Сірків -- Наталкою і закохується в неї. Перебувши новорічні свята, вирішує втікати, щоб через нього від Медведина не перепало цій добрій сімї,яка його прийняла. Та Наталка не хоче відпускати його сама і просить в батьків благословення відпустити її з Григорієм( це стається раптово,бо до того вона не показувала ніяких почуттів до нього).Батьки відпускають їх,а вони,вирішуючи тікати через кордон,беруть з собою пса Наталки.На кордоні ця пара вправно всіх обдурила і цілком безпечно втекла.Також перед їхнім останнім полюванням на тигрів Григорій побачив Медведина і вбив його,за те,що той його катував і увязнив.На снігу написав,що це зробив він,щоб потім не звели вину на когось іншого,невинного. P.S.Твір дуже гарний,раджу прочитати,не ш:))
Ми бачимо, як високо в небі на прощання кружляють журавлі. Вони прямують у теплі краї і сумно курличуть про те, що прийшла осінь. У такі миті нам стає сумно, ми починаємо розмірковувати про наше призначення у цьому прекрасному світі.