Непосидючий, майстер на різні вигадки, Федько був страшенним розбишакою й халамидником: то шибку розіб’є з рогатки, то синця наб’є своєму другові, то змія відбере в хлопців. Перший по силі на всю вулицю. Але, незважаючи на все це, у Федька було дуже багато друзів: і Гриць, і Стьопка, і Спірка. Хлопці його дуже любили й поважали. Мабуть, тому, що він був чесним і порядним. Усі знали, що маленький халамидник ніколи не брехав, навіть тоді, коли хлопця били за його пустощі. Він завжди говорив тільки правду, хоча, якщо б захотів, міг би завжди виправдатися. До того ж Федько був справжнім другом, і хлопці знали про це
прощения,но украинскими буквами писать не буду.Но Вы всё равно поймёте,что да как писать.Итак,вот текст:
^Кожна людина мае буди не байдужа до горя иншых.Бо кожен може стати тиею жертвою горя.Якщо вы посмиетесь над чиимто гороем-це великий грих.Та цей грих перераасте у горе того,кому ви не до Уси мы люды,уси браття,усии сестри.невже Ви так поступите зи своею родиною?Тому,,будь ласка,якщо можете до у скрутний хвилини,до
прощения,просто я не могу переключить на украинский язык.Могу писать только русскими и английскими бувами.Ноя надеюсь Вы поняли всю суть этого рассказа.
Над Справедливістю й чесністю