історична пам'ять — сукупність донаукових, наукових, квазінаукових і ненаукових знань та масових уявлень соціуму про спільне минуле[1]. ключовою функцією історичної пам'яті є передача досвіду та знань про минуле, як основи самоідентифікації.
без історичної пам'яті неможливе
відтворення історії суспільства. вона є успадкуванням минулого досвіду, що опредметнюється у відповідних культурних формах (традиціях, пам'ятках, мемуарах тощо), а також існує у вигляді історичної свідомості народу. одним із її виявів є спогади учасників історичних подій, їхні усні перекази,
письмові свідчення. своєрідним арсеналом історичної пам'яті є архіви, музеї, бібліотеки. пам'ять, свідомість, історія взаємозумовлені і взаємозалежні. за своєю суттю пам'ять емоційна, особистісно забарвлена, здатна до містифікацій, що зумовлює можливість її деформацій (зокрема й цілеспрямованими
зусиллями зацікавлених соціальних груп).
Українська пісня-це геніальна поетична біографія українського народу.Народні пісні нерозливно повязані з непростою історією України,тому часто мають трагічний та героїчний пафос. "Ой на горі та й женці жнуть" можна віднести до козаьких пісень. В ній йдеться про часи Запорізької Січі. В основі твору йдеться про те щоб уславити хоробрих козаків для яких військова честь та захист своєї батьківщини на першому місці. А тепер про основу твого питання)Ця пісня є і зараз популярною тому що Український народ не забуває своїх подвигів та те як наші предки боролися за незалежність.Наша усна народна творчість з часом стала записуватися деформуватися але залишалася у нас невідємною частиною нашого життя.Якщо добре подумати то можна зрозуміти що люди не забувають своїх предків і продвжуют їхню справу адже як ми знаємо козаки є і тепер.Я сподіваюся нікому з нас не доведнться потрапити у забуття) Також маю надію що тобі пригодиться моя розповідь)Вибач за помилки чим змогла тим до Якщо сподобалася моя відповідь звертайся ще.
На мою думку, Григорій Многогрішний -- сильна людина. Він пережив багато чого в своєму житті: і ув`язнення, і розчарування, і співчуття до рідного краю, і прекрасне почуття -- кохання, і доброту зовсім незнайомих людей. Незважаючи на те, що він завжди перебував в небезпеці через свою патріотичну позицію, не засмучувався та йшов тільки вперед. Він вірив і любив свободу. Можу сказати, що Наталка -- також дуже сильна і відчайдушна людина, як і Григорій. Адже вона, будучи дівчиною, не боялась ні зброї, ні полювання, ні ловлі тигрів. Наталка не зважала на небезпеки і разом з Григорієм вирушила в світи.
історична пам'ять — сукупність донаукових, наукових, квазінаукових і ненаукових знань та масових уявлень соціуму про спільне минуле[1]. ключовою функцією історичної пам'яті є передача досвіду та знань про минуле, як основи самоідентифікації.
без історичної пам'яті неможливе
відтворення історії суспільства. вона є успадкуванням минулого досвіду, що опредметнюється у відповідних культурних формах (традиціях, пам'ятках, мемуарах тощо), а також існує у вигляді історичної свідомості народу. одним із її виявів є спогади учасників історичних подій, їхні усні перекази,
письмові свідчення. своєрідним арсеналом історичної пам'яті є архіви, музеї, бібліотеки. пам'ять, свідомість, історія взаємозумовлені і взаємозалежні. за своєю суттю пам'ять емоційна, особистісно забарвлена, здатна до містифікацій, що зумовлює можливість її деформацій (зокрема й цілеспрямованими
зусиллями зацікавлених соціальних груп).