Леся Українка написала чудовий вірш "Хвиля". Провідна тема поезії - опис морського пейзажу, роздуми над майбутньою долею. Приводом до написання цього твору стала поїздка до Євпаторії, де Леся Українка перебувала на лікуванні. Вірш належить до пейзажної лірики, зокрема, мариністичної. Ліричним героєм виступає хвиля, котра уособолює у собі мінливість, непостійність. На мою думку, головним є образ моря, в котрому постійно відбуваються зміни, щось приходить - щось відходить, баланс і гармонія. Леся Українка використовує такі художні засоби, як: епітети (хвиля смутна), порівняння (може, буде там покірно,мов рабиня, тихо, вірно), метафори (хвиля йде). Я вважаю, що головну думку поезії відтворено в останній строфі:
Чи полине
межи сестри, межи милі,
вільні хвилі,
розтечеться, розпливеться,
знову сили набереться,
потім зрине
і гучна,
і бучна,
переможно валом сплесне
і воскресне?
У творі переважають почуття сумніву, але незаперечної надії у світле майбутнє, вся поезія Лесі Українки пронизана вірою і сподіваннями. Вірш написаний хореем. Твір справив на мене досить глибоке враження, так як пейзажна тематика для мене є досить близькою. До цієй теми автор звертається у творах "Спогад із Євпаторії", "Тиша морська". У зарубіжній літературі цю тематику можна простежити у віршах Пушкіна "До моря", Жуковського "Море".
Є два схожих описи, вибирай, що більше подобається
1)Картина Володимира Орловського "Дніпро" - це натуральна замальовка, перетворена чарівним пензлем художника в барвистий музичний акорд. Витвір представляє високу музейно-художню і колекційну цінність. Присвятив картину Володимир Орловський українській природі, її чарівній, неповторній о красі. Тепла тінь огортає при першому погляді на картину, а далі заворожують душу далекі сонячні степи і блакита вода Дніпра з його обривистими берегами. Чим пильніше дивишся, тип сильніше починаєш бажати стати на звивисту доріжку, погладити рукою ніжно зелену, уквітчану ромашками, траву, привітатися з щирою українською дівчиною, у довгій спідниці та з вінком. Далі підійти до стін церкви, що тільки куполами вигляда з-за лісу і ніби тоне у зеленому розмаїтті. Як тонко автор передав всі порухи природи, як майстерно він втілив у картину всю красу Дніпровських вод. Ця картина заслуговує найбільшого визнання.
2) Картина М. Козика "Дерев'яна церква в Дрогобичі" - це натуральна замальовка, перетворена чарівним пензлем художника в барвистий музичний акорд. Витвір представляє високу музейно-художню і колекційну цінність.
Блакитне небо з білими хмарками, а під ним величава дерев*яна церква - окраса Дрогобичі. Низ церкви обведений широким опасанням у вигляді аркади-галереї на стовпах. Сама церква увінчана над головними зрубами трьома верхами без заломів, а криласи малими верхами з одним заломом, всі на восьмибічних підбанниках. Тінисті дерева ніжно обіймають її своїми кронами, а біля входу розсипані рібні квіточки. Церква вражає витонченністю і в тоже час - простотою, м*які пластичні верхи барокового стилю, додають храму якоїсь особливої урочистості.