Текст на тему "Неповторний світ дитинства в поезіях Лесі Українки":
Леся Українка з особливим теплом згадувала своє дитинство. З ранніх років письменниця славилась особливим світовідчуттям, трепетно ставилась до природи, розуміла, що є добром, а що злом. Дитинство Лесі не було безхмарним, адже його затьмарювала тяжка хвороба.
Дівчинка була терплячою, про що і розповідається у творі "Як дитиною, бувало...": "Я була малою горда, – Щоб не плакать, я сміялась". У творі "Мрії" Леся Українка згадує себе маленьку та ділиться з читачами найсокровеннішим - своїми мріями та фантазіями. Письменниця стверджує: "Я любила вік лицарства". Світ дитинства Лесі Українки добрий, світлий та неповторний.
Объяснение:
Скомунизжено у
andeksalisa74
Відповідь:
1. Діжурка
2. Климко вирушив до Слов"янська по сіль
3. Климко жив з дядьком Кирилом
4. Солодощі: пряники, цукерки-півники.
5. Дядько Кирило працював машиністом паровоза
6. Климко з дядьком жили в залізничному бараці.
7. Почалася війна і дядьків паровоз розбомбили. Дядька і його помічника повбивало вугіллям.
Пояснення:
цитати
1. Тій діжурці, як казав дядько, було "сто літ", і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути.
2. — Знаєш, що я придумав, Зульф, — збуджено сказав Климко. — Я піду по сіль. Зульфат зупинився. — Куди? — У Слов'янськ.
3. Климко жив удвох з дядьком Кирилом, відколи осиротів.
4. У кухлі Климко й знаходив гостинець: пригірщ пряників-срібноголовців, або гроно прозорих півників на паличках, зв'язаних докупи білою ниткою, або ще щось таке.
5. Дядько Кирило був машиністом великого паровоза ФД
6. Жили вони в залізничному бараці при самісіньких коліях.
7. — Пряме влучення... — квапливо розказував хтось. — У тендер, їх вугіллям побило...