М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

ОЧЕНЬ Твір на тему: "Алегоричні образи в оповіданні В. Дрозда „Білий кінь Шептало“ даю 50 б

👇
Ответ:
Tima908
Tima908
28.07.2020

Мистецька якість художніх творів розглядається як гармонійне поєднання змісту і форми. Правдивість і глибина зображення життя практично зливаються в єдине поняття. Яскравим прикладом нових творів є оповідання “Білий кінь Шептало”. Основну увагу варто сконцентрувати на образах і засобах їх творення, зокрема на алегорії, яка пронизує весь твір і допомагає читачеві зрозуміти, хто є хто. Головний герой оповідання – білий кінь Шептало, в алегоричному образі якого письменник втілює суперечливу особу періоду “застою”. Шептало часто згадує своє дитинство, коли разом із матір’ю “бігав зеленими розореними дорогами, зазирав у зелені сутінки хащ, заходив по коліна в жовтогарячі лісові ромашки… “. Ті роки “пахли молоком і конюшиною”

Білий кінь потрапив до “бригадного стовпища”, яке сприймається нами як натовп безликих персоналій. Вони разом ходять на водопій, разом їдять сіно, здебільшого мовчки виконують усі вказівки Степана. Лише іноді голосно про щось говорять. Проте Шепталові це не цікаво. Більше того, він переконаний, що потрапив до стайні тільки завдяки якомусь випадку, химерній долі. Кінь – гордовитий, здебільшого мовчазний. Степан ставиться до нього з повагою.

Минає час, і в коня все частіше з’являються думки про те, “що люди рано чи пізно його зламають” (Степан дозволяє собі бити білого красеня!). Шептало втрачає своє “я” і переконує себе в тому, що до всього треба звикати, що “супроти вітру не побіжиш, то краще, розумніше” прикидатися скореним, а вільним бути лише в душі. Він боїться, щоб люди не побачили фальші в його поведінці, не помітили брехливої покірності, тому й тягне голоблі.

Повага до себе, відчуття свого “я”, твердість характеру виявляються тоді, коли “хлопчисько чіпкими руками пригнув голову коня, спритно накинув недогнуздок і владно сіпнув до себе”. Протестуючи проти приниження (а воля в душі істоти росла і ширилась!), кінь “з нечуваною силою шарпнувся, вирвав кінець повода, дико звівся на ноги й побіг так, як, здається, ніколи”. І ось він на волі. Використовуючи такий художній засіб, як нагромадження дієслів, письменник вводить у текст міні-описи довкілля, що поглиблює психологічну характеристику того, хто відчув волю: “небо над Шептало напнулося, тріснуло навпіл; трави заворожили його своєю духмяністю”; через якусь мить він побачив у воді “чисту, прекрасну білизну”. Вир думок, спогадів… Але ось пішов дощ, й емоції кудись зникли. Кінь не біг, не йшов, а плівся туди, до стійбища.

Гірка радість засмутила його. Він не хотів бути білим конем, а тому шубовснувся в калюжу і став сірим. Як усі!

Чим ближче він підходив до стайні, тим більшим було його бажання побачити Степана, відчути на собі тріск батога…

Стайня (алегоричний образ тогочасної системи) кликала його до себе. Шептало підійшов ближче, почув дружний храп коней, засунув голову в огорожу стайні й почав дрімати…

4,7(87 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
nastya632011
nastya632011
28.07.2020
– Лесю, вас називають геніальною Поетесою, дочкою Прометея, романтичною непересічною особистістю, а от мати нагородила Вас псевдонімом – Українка. Чому саме таким?

– Усе дуже просто, адже цей почесний псевдонім вказує на моє походження, на те, що я не соромлюсь своєї національності, захищаю Батьківщину сильним словом, а також доводжу світу, що українська література нічим не гірша зарубіжної й має своє почесне місце в серці кожного читача.

– Мати мала великий вплив на вас, але й уся сім’я до розвинутися вашим здібностям?

– Звісно. В родині спілкувалися українською мовою, шанували народні звичаї, читали українські книжки, а також видання іноземними мовами. Мій дядько, Михайло Драгоманов, – відомий публіцист, критик, історик. Мати, Олена Пчілка, – відома письменниця. Старший брат, Михайлик, рано зацікавився книгами, завдяки чому і навчив мене, чотирирічну дівчинку, читати разом із ним. Тому мені легко було вийти на літературний шлях, бо я з літературної родини, але від того не менше кололи мене поетичні терни.
4,5(40 оценок)
Ответ:
-Леся, добрий день, у мене до вас запитання. А як вас звати насправді?
- Добрий день. Моє справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач-Квітка.
- Мене цікавить у яких взагалі ви писали жанрах свої твори?
- У жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики. До речі, дякую за питання.
-А завдяки яким творам ви стали відомою?
- Завдяки моїм збіркам "На крилах пісень", "Думи і мрії", "Відгуки" та ін.
- А це правда, що у вашому батьківському будинку—будинку Косачів часто збирались письменники, художники і музиканти, влаштовували вечори і домашні концерти?
- Так, правда
-А де, мене цікавить, ви народились?
- Народилась я у місті Новгоград-Волинський 13(25) лютого 1871
-А це правда, що ви під час Водохреща дуже застудились?
-Так, після цього я дуже хворіла. Але ця тема для мене неприємна.
-Добре. А які мови ви знали?
- Російську, польську, болгарську, давньогрецьку та латинську
-Це дійсно багато. Мені дуже приємно було поспілкуватися з вами. Дякую
- Ні за що. Це вам дякую
4,7(81 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ