До іть будь ласка Написати мінітвір-рефлексію після прочитання поеми «Гайдамаки» (висловте свої враження після прочитання поеми. Що вас вразило? Який урок ми можемо взяти з поеми?)
«Просунулась у двері світло-руса пелехата голова».
«Нова учениця виявилася просто-таки незвичайною дівчинкою. По-перше, знала англійську мову так само добре, як українську… По-друге, безліч разів виступала по телевізору в дитячих передачах, по-третє, знімалася в кіно. По-четверте, вчиться у балетній студії театру».
«Під час перерви вона сідала на учительський стіл, гойдала довгими ногами в строкатих панчохах і, страшенно горда з загальної уваги, перелічувала усі свої таланти».
«У мене є мільйон фотографій… Що? Ти не чула про Ганну Романюк? А хто така Майя Плісецька - ти знаєш? А що таке па-де-де і батман - ти знаєш?»
«Лілі показувала балетні па, дівчатка пробували повторити за нею кожен рух, а хлопчаки і чмихали зневажливо, і чудувались, і розпитували».
«Вона й сама не довго ображалася, що її перестали слухати і розпитувати про знімання в кіно. Мугикала пісеньки на уроках, носила в клас паяца з великим червоним ротом від вуха до вуха: натягне клоуна на долоню, а він вклоняється, плеще короткими ручками і показує язика».
«А після кожного зауваження за якийсь вибрик кумедно морщила ніс і дуже щиро обіцяла: «Я більше не буду, от побачите!»
«Часом траплялося, що Лілі раптом серйознішала, її захоплювали незвичайні ідеї, і вона завзято бралася їх здійснювати».
«Я відкриваю курси англійської мови. Записуйтесь. От побачите - я буду найкращою у світі вчителькою».
«Діти приходили на заняття, ніби це й справді були курси. Лілі повчала їх з поважною міною, почепивши на носа невідомо де роздобуті окуляри. Розмовляла тільки англійською мовою і вимагала у відповідь того ж. Цілих два тижні на уроках ніхто не порушував дисципліну».
«А потім дівчинка не з’явилася на заняття. Діти сиділи і чекали. Хтось уже запропонував іти додому, коли на порозі врешті стала "вчителька". Обличчя в неї аж палахкотіло рум’янцем, коротка зелена куртка вся змокла від снігу, а в руках Лілі тримала зв'язані докупи ковзани..."
«І обвела товаришів безтурботним, упевненим поглядом людини, якій усе легко минається».
«Лілі було дуже соромно, але ж хіба годиться отак відразу каятись!»
«Лілі стояла, недбало хмикаючи, доки вони виходили, а потім жалібно схлипнула, сіла за парту і, затулившись мокрим холодним рукавом, довго плакала в порожньому класі…»
«А іншого разу вона надумала ставити п’єсу про Попелюшку, і, звичайно, головна роль належала їй. Однак виявилося, що по ходу дії Попелюшці необхідно співати. А Лілі, на жаль, уміла все на світі, крім цього».
«І ніхто з них поняття не мав, що Ліда напередодні говорила Попелюшці: «Добре тобі, ти будеш на сцені, а я за завісою…» «Лілі півночі зітхала, а вранці нагріла градусник біля груби, і мама здивовано обмацувала їй голову…»
«У день вистави Лілі почувала себе справжньою Попелюшкою. Бідна, бідна дівчинка! Ніхто її не любить, не відає, яка вона хвора, яка самотня! Лілі увійшла в роль: замикається на ключ у кімнаті і перед дзеркалом влаштовує виставу сама для себе. Бідна маленька Попелюшка!»
Н.М. Карамзин Бедная Лиза. История Государства Российского. Остров Борнгольм.А.Н. Радищев Путешествие из Петербурга в Москву.Д.И. Фонвизин Бригадир. Придворная грамматика.В.А. Жуковский Певец во стане русских воинов. Вечер. Перчатка. Лесной царь. Повесть временных лет.К.Ф. Рылеев Гражданин. Иван Сусанин.К.Н. Батюшков Песнь Гарольда Смелого. Есть наслажденье в дикости лесов... Тот вечно молод, кто поет... Скальд.Е.А. Баратынский Бал. Муза. Мой дар убог... К чему невольнику мечтания свободы?.. Скульптор.А.С. Грибоедов Горе от ума.А.С. Пушкин Евгений Онегин. Южные поэмы. Домик в Коломне. Лирика: Из Пиндемонти, Воспоминание, Герой, Моя родословная и др.М.Ю. Лермонтов Герой нашего времени. Княгиня Лиговская. Маскарад. Тамбовская казначейша. Лирика.Н.В. Гоголь Мертвые души.А.И. Герцен Былое и думы.Джованни Боккаччо Декамерон.Вильям Шекспир Гамлет.Мольер Мещанин во дворянстве.Дж.-Г. Байрон Лирика. Шильонский узник. Паломничество Чайлд Гарольда. Дон Жуан.И.Ф. Шиллер Вильгельм Телль. Разбойники.Э.-Т.-А. Гофман Крошка Цахес. Золотой горшок.В. Скотт Айвенго.В. Гюго Собор Парижской Богоматери.Б. Пастернак Детство Люверс.М. Шолохов Донские рассказы. Судьба человека.Б. Васильев Завтра была война.Ч. Айтматов Первый учитель.Н. Думбадзе Я вижу солнце.А. Приставкин Ночевала тучка золотая.А. Вампилов Прощание в июне.А. Чехов Дом с мезонином.Ф. Кафка Превращение.В. Маяковский Клоп.В. Войнович Жизнь и необычайные приключения солдата Ивана Чонкина.Ф. Искандер Удавы и кролики.Стихи - это мысли в образах: М. Ломоносов, А. Пушкин, В. Жуковский, М. Лермонтов, Ф. Тютчев, А. Фет, Н. Некрасов, Я. Полонский, А. Майков, А. Блок, И. Анненский, А. Ахматова, Н. Гумилев, В. Ходасевич, О. Мандельштам, Б. Пастернак, М. Светлов, И. Бродский.
Цитатна характеристика Лілі.
«Просунулась у двері світло-руса пелехата голова».
«Нова учениця виявилася просто-таки незвичайною дівчинкою. По-перше, знала англійську мову так само добре, як українську… По-друге, безліч разів виступала по телевізору в дитячих передачах, по-третє, знімалася в кіно. По-четверте, вчиться у балетній студії театру».
«Під час перерви вона сідала на учительський стіл, гойдала довгими ногами в строкатих панчохах і, страшенно горда з загальної уваги, перелічувала усі свої таланти».
«У мене є мільйон фотографій… Що? Ти не чула про Ганну Романюк? А хто така Майя Плісецька - ти знаєш? А що таке па-де-де і батман - ти знаєш?»
«Лілі показувала балетні па, дівчатка пробували повторити за нею кожен рух, а хлопчаки і чмихали зневажливо, і чудувались, і розпитували».
«Вона й сама не довго ображалася, що її перестали слухати і розпитувати про знімання в кіно. Мугикала пісеньки на уроках, носила в клас паяца з великим червоним ротом від вуха до вуха: натягне клоуна на долоню, а він вклоняється, плеще короткими ручками і показує язика».
«А після кожного зауваження за якийсь вибрик кумедно морщила ніс і дуже щиро обіцяла: «Я більше не буду, от побачите!»
«Часом траплялося, що Лілі раптом серйознішала, її захоплювали незвичайні ідеї, і вона завзято бралася їх здійснювати».
«Я відкриваю курси англійської мови. Записуйтесь. От побачите - я буду найкращою у світі вчителькою».
«Діти приходили на заняття, ніби це й справді були курси. Лілі повчала їх з поважною міною, почепивши на носа невідомо де роздобуті окуляри. Розмовляла тільки англійською мовою і вимагала у відповідь того ж. Цілих два тижні на уроках ніхто не порушував дисципліну».
«А потім дівчинка не з’явилася на заняття. Діти сиділи і чекали. Хтось уже запропонував іти додому, коли на порозі врешті стала "вчителька". Обличчя в неї аж палахкотіло рум’янцем, коротка зелена куртка вся змокла від снігу, а в руках Лілі тримала зв'язані докупи ковзани..."
«І обвела товаришів безтурботним, упевненим поглядом людини, якій усе легко минається».
«Лілі було дуже соромно, але ж хіба годиться отак відразу каятись!»
«Лілі стояла, недбало хмикаючи, доки вони виходили, а потім жалібно схлипнула, сіла за парту і, затулившись мокрим холодним рукавом, довго плакала в порожньому класі…»
«А іншого разу вона надумала ставити п’єсу про Попелюшку, і, звичайно, головна роль належала їй. Однак виявилося, що по ходу дії Попелюшці необхідно співати. А Лілі, на жаль, уміла все на світі, крім цього».
«І ніхто з них поняття не мав, що Ліда напередодні говорила Попелюшці: «Добре тобі, ти будеш на сцені, а я за завісою…» «Лілі півночі зітхала, а вранці нагріла градусник біля груби, і мама здивовано обмацувала їй голову…»
«У день вистави Лілі почувала себе справжньою Попелюшкою. Бідна, бідна дівчинка! Ніхто її не любить, не відає, яка вона хвора, яка самотня! Лілі увійшла в роль: замикається на ключ у кімнаті і перед дзеркалом влаштовує виставу сама для себе. Бідна маленька Попелюшка!»