Уявіть ситуацію: в одній із молодіжних газет відкрилася рубрика "хочу сказати і", у я кій друкуватимуться слова вдячності добрим, чесним, працьовитим людям. наптшіть розповідь у формі листа до редакції, де зуптнітся на добрих справах людини, якії вам хочеться подякувати.
Я думаю, що кожна людина за своє життя прочитала хоч кілька книг. А навіщо,
з якою метою ми їх читаємо? Для того, щоб просто зайняти вільний час,
розважитися, помріяти? Чи для того, щоб дізнатися щось нове, навчитися чогось,
розвинути свої здібності? Звичайно, і для того, і для іншого. Тож, якщо книга
здатна чогось навчити, можливо, вона може і чиєсь життя змінити?
Я вважаю, що може. Наприклад, математики, фізики, хіміки та й інші учені
відкривають нові закони, спираючись на попередні. Не знаючи минулого, ми не
здатні творити майбутнє. А досвід попередніх поколінь і міститься у книгах -
неоціненних скарбах кожного народу. Звичайно, ми можемо передати свої знання
при усному мовленні. Але, чи будемо ми певні, що ця інформація передаватиметься
і наступним поколінням? Ні, вона може змінитися, втративши сенс, початковий
зміст, або й просто забутися. А коли наші думки відображені на папері, то
набагато більше шансів донести це нащадкам, а тим більше, якщо це - книга,
видана в багатьох екземплярах.
Гадаю, в сиву давнину книги почали створювати саме для того, щоб змінити
життя людей, що прочитають їх, на краще. Напевно, багато хто чув про книгу
Аллена Карра "Легкий б покинути палити". Думаю, численна
кількість курців прочитала її. Довелося з нею ознайомитися і моєму дядечкові. І
не дарма: після багатьох років куріння і кількох невдалих спроб кинути, йому
все-таки вдалося позбутися цієї згубної звички. Але я переконана, що далеко не
кожен після читання зміг розпрощатися з улюбленою сигаретою. Чому? Тому що
книгу брав не з великим бажанням припинити псувати своє здоров'я, а просто так,
для цікавості: "А раптом вийде?"
Отже, книга здатна змінити життя. Головне: хотіти цього!
Объяснение: