ответ:
україна, як кожна незалежна держава, має свою державну мову. але, на відміну від більшості держав світу, не все населення україни розмовляє державною мовою. чому? довгі роки україна біла часткою срср, державною мовою якого була російська мова. після розпаду рсрс республіки отримали незалежність і більшість з них стала пропагандувати свою державну мову. наприклад, латвія, литва, грузія. в цих країнах громадяни, які не володіють державною мовою не можуть обіймати високі урядові посади. навіть на самитах з російськомовними діячами, представники цих країн користуються послугами перекладачів.
але українські лідери не дуже поспішають з вивченням державної мови. я вважаю за необхідне прийняття закону про те, що кожен урядовець обов’язково має здати іспит на володіння українською мовою перед тим, як його буде призначено на ту чи іншу посаду. адже вони являються прикладом для всієї громади!
з розвитком комп’ютерних технологій та інтернету спілкування не має кордонів. не погано знати декілька мов, щоб вільно спілкуватися з людьми з інших країн, але це не означає, що громадяни україни мають нехтувати державною мовою і розмовляти російською. а чому б не розмовляти ійською? вона теж вважається міжнародною мовою. тому що її треба вчити, а російську, як здається деяким громадянам, вони знають добре? я вважаю, що більшість громадян говорять на ламаній російський мові, але ця мова їм здається більш співучою і мелодійною, аніж щира українська.
без мови немає народу. і я сподіваюся, що в майбутньому всі громадяни нарешті вивчать свою державну мову.
подробнее - на -
объяснение:
Объяснение:
1. Що розповідають сучасники про домашній побут українських селян
Німець Йоган Генріх Блазіус, автор книжки «Подорож Україною» (1844), яку написав після відвідин Російської імперії, зазначав, що українські села є незвичайно великі і розлогі, «хати стоять по можливості вільно і не дуже правильно, кожна хата має свій садок з численними яблунями, грушками, сливками та черешнями... Великий контраст для порівняння з тульськими (московськими) селами, у яких всі хати села стоять в один ряд на одному боці вулиці під одним дахом і де село ділиться взагалі тільки в два ряди. Хат під двома схилами даху годі знайти... Відколи ми залишили Північну Росію, ми ніде не бачили так чистенько утримуваних хат, як у козаків. Стіни з дерев’яних брусів у всіх українських мешканнях обліплені знадвору і всередині глиною і чисто побілені. На тих білих глиняних стінах не терплять жодного найменшого сліду бруду... У крою та шиття свого одягу українці значно більше зближаються із західними слов’янами, ніж з великоросами... Великорос багато уваги приділяє тому, щоб бути пишно та коштовно одягненим - але зовсім не переймається прогріхами проти чистоти; українець в кожнім разі держиться чисто, а одяг його, зате, скромний та невибагливий».