м. Бровари
Бровари – місто обласного підпорядкування, адміністративний центр Броварського району Київської
області.
Вперше Бровари згадуються в документальних джерелах 1630 р. Назва міста, за однією з версій, пов’я-
зана з броварництвом – пивоварінням.
У 40-60-х роках ХІХ ст. у Броварах і на Броварщині кілька разів побував Тарас Шевченко. Це перебування
залишило помітний слід у його літературній творчості (поеми «Катерина», «Варнак», «Сотник», проза, що-
денник). 18 травня 1861 року броварці віддали останню шану Кобзареві: поета відспівували у Свято-Тро-
їцькій і Петро-Павлівській церквах.
Броварський район створено навесні 1923 р. До його складу, як свідчать архівні джерела, крім нинішніх
сіл входили хутір Биківня, села Дударків, Троєщина, Вигурівщина, Кухмістерська Слобідка, Воскресенська
Слобідка, Позняки, Бортничі. Населення Броварів становило на той час 4065 осіб.
У 1930 р. Броварський р-н як адміністративну одиницю ліквідували, а місто Бровари, де на той час було 5618 жителів, підпорядкували Київській міськраді.
У 1931 р. зареєстровано колгосп імені Ілліча. Із організацією
його починається розкуркулення броварських господарів, яке
набирає розмаху перед Голодомором 1932-1933 років.
За свідченнями очевидців у Броварах від голоду померло
багато людей, у тому числі й дітей. Проте в Державному архіві
Київської області не збереглося жодних даних про кількість по-
мерлих. Немає таких даних і в Броварському архіві. Очевидно,
записи актів громадянського стану, зокрема записи про смерть
людей у 1932-1933 роках, за наказом місцевої влади, яка ревно
виконувала накази сталінських посіпак, було ретельно знище-
но. Тепер уже навіть приблизну цифру загиблих від голодомо-
ру дорослих та дітей встановити неможливо. Очевидці трагедії
Голодомору – корінні жителі міста встановили прізвища 134-х
померлих.
На території Свято-Покровської православної церкви Київ-
ського патріархату зусиллями церковної громади встановле-
но дерев’яний хрест – поки що єдиний у місті пам’ятний знак
жертвам Голодомору 1932-1933 років. Планується встановити
хрести в місцях масових поховань жертв Голодомору, а також
головний пам’ятний знак.
Вшанування пам’яті жертв Голодомору
Моя кімната чудова!Всюди розвішані мої фотографії.Ліжко дуже комфортне.З вікна видно весь краєвид мого міста.Я люблю читати книги,за це в мене є поличка,що збудував мій тато!
В моїй кімнаті завжи свіже повітря,за це я дякую квітам.Квіти-це найгарніше і найчудовіше явище в світі.Також вони надають красу моїй кімнаті.Такоє мою кімнату прикрашають іграшки з якисми гралася в дитинстві.Для праці в мене є парта,на якій я можу вчитися.
Моя кімната дуже освітлена.В ній я почуваюся комфортно.Тут колір дуже лагідний і він ніколи мені не заважаю працювати,а стеля біла-біла!
В шафі я тримаю все цінне для мене.В ній знаходяться всі мої наряди.Я дуже люблю тваринок!Тому в мене є акваріум...В ньому знаходяться най красивіші рибки-цариці!Доречі,я тримаю свій аква-світ завжди в чистоті і порядку.Так як мене вчить мама!
Я вважаю,що моя кімната є найкраща!
ответ:.1)ВЕРНИ ДО МЕНЕ ,ПАМЯТЕ МОЯ --- звертання.2)отакий-то наш отаман,орел сизокрилий --- прикладка .3)Степ і небо, зачаровані, одне однимшепотіли --- відокремлене означення.4) На світі все знайдеш,окрім рідної матері --- відокремлений додаток.5)Розгойдуючи кирею, старий укритул підійшов до студента --- відокремлена обставина.
Объяснение: