Укр мова !
почему то пишет
чудові садочки, притулені на горах, були наскрізь пронизані сонцем, зеленіли до самого дна. через яблуні та вишні блищала ясно-зелена трава, як килим, розстелений на крутих горах. садки неначе висіли над нашими головами. круглі гіллясті яблуні неначе були готові скотитись з крутої гори, як зелені м’ячі дніпро синів недалечко за низиною, вкритою сірим піском та молодими густими кущами осокора.
у цім місці над дніпром, за версти од канева, височить шевченкова гора. верх гори рівний. шевченкова могила стояла серед чистої незарослої рівнини. два шари каміння жовтіли на ясному сонці. поверх них чорніла насипана земля, поросла травою та дрібненьким зіллям.
хрест стояв високо і чорнів, як намальований, проти синього неба.
1.виписати дієприкметникі
2.зробити синтаксичний розбір першого речення.
3.розібрати за будовою слова:
розстелений, скотитись.
Здається, ніби дерева в зимовому лісі одягли казкове вбрання. Все навколо прикрашене сліпучим снігом, прозорим льодом та сріблястою памороззю. Ліс – неначе скарбниця тендітних зимових коштовностей.
Тільки гілки замерзлих дерев іноді риплять та тріщать від морозу. Та скрипіння снігу під ногами порушує тишу під час прогулянки зимовим лісом. Але взагалі взимку тут важко прходити. Можна провалитися в замет по коліна, а бува, що й по пояс.
Коли йдеш зимовим лісом, здається, що в ньому немає жодної живої душі. Нібито всі птахи, звірі й комахи покинули цю місцевість в пошуках тепла або залягли в сплячку. Навіть ворони подалися до міста, годуватися біля людей. Але цієї ж миті заєць-біляк, невидимий на снігу гає за мандрівниками. Життя в зимовому лісі затихає, але нe зупиняється.