скласти складний план і докладний переказ /людина, яка сколихнула україну людина є лише гостем на цьому світі. вона приходить і відходить. залишається тільки пам’ять. та найважче змиритися з тим, коли не стає тих, які живіши- ми за всіх живих. таким був в’ячеслав чорновіл — завжди усміхненим, позитив- ним, енергійним, щирим, з іскрами в очах. уже саме походження в’ячеслава чорновола пророкувало йому непросту долю. народився на шевченковій землі, зростав у інтелігентній, вчительській сім’ї, де значне місце надавали історичній пам’яті та національним обов’язкам. від батька успадкував козацьку кров. мати походила зі славетного роду меценатів терещенків. талановитий юнак обрав фах журналіста, де пріоритетом є слово, важливість донести правду до людей (тогочасні реалії зводили це право до грані нереального). під час навчан- ня у київському університеті політизується його думка, формуються переконання, загострюється почуття справедливості. саме під час випускного вечора в’ячеслав на володимирській гірці дав клятву, що все життя буде боротися за україну. маючи непересічні здібності, в’ячеслав чорновіл міг побудувати кар’єру, стати успішним науковцем, але він обрав інший шлях: шлях мученика, борця за волю, демократію україни. фактично він
став початком відродження українства у другій половині хх століт-
тя: започаткував рух шістдесятництва.
в’ячеслав чорновіл зосередив зусилля виключно на ідейній
боротьбі проти радянського режиму. виступає з патріотичною про-
мовою на відкритті пам’ятника тарасу шевченку в с. шешори на
івано-франківщині, де говорить про національний дух, незалежну
україну, героїв, які поклали своє життя. на прем’єрі фільму сергія
параджанова «тіні забутих предків» протестує разом з іваном
дзюбою та василем стусом проти арештів української інтелігенції.
документальне дослідження «правосуддя чи рецидиви терору? »,
видання збірки «лихо з розуму», згодом випуск підпільного журна-
лу «український вісник» завдали глибоких тріщин імперії зла. за
ці перли свободи в’ячеслав чорновіл заплатив своєю ж волею. згодом
він згадуватиме, що «за працю «лихо з розуму» удостоєний міжна-
родної журналістської премії та трьох років ув’язнення в таборах
суворого режиму».
мордовські заслання не зламали борця, а загартували дух, зміц-
нили характер, утвердили переконання та цілі. кдбісти називали
чорновола «невгамовним» за організації акцій протестів, голодувань
за статус політв’язня (в той час дисидентів затримували за сфабри-
кованими справами як грабіжників чи ґвалтівників). «я у своїй
неволі вільніший за вас, і життя моє ніби цікавіше й змістовніше.
і це більш ніж компенсує всякі невигоди й фізичні труднощі», —
заявив в’язень.
дружина чорновола атена пашко описує так чоловіка: «працював
він самовіддано і справді багато. вставав, бувало, о п’ятій годині
ранку, писав, потім — на роботу, лягав пізно. в’ячеслав максимович
не вмів кривити душею. він завжди давав пораду, настанову людям,
які до нього звертались, і особливо, якщо це стосувалося української
справи. він був людинолюбом, яких сьогодні мало».
з початком «перебудови» настрої змінюються, стає зрозумілим те,
що «тоталітарний чобіт» розвалюється. у цей час діяльність
чорновола досягає апогею. створення української гельсінської спіл-
ки ознаменувало кінець монополії компартії. на кожній демонстра-
ції був присутній в’ячеслав чорновіл — найавторитетніший україн-
ський політик, який палко промовляв до кожного громадянина.
лідер народного руху україни невтомно працював у верховній
раді: кров’ю і потом домагався визнання національної символіки,
проголошення декларації про державний суверенітет, довгоочікува-
ного акту проголошення незалежності україни.
у час незалежності в’ячеслав чорновіл продовжує активну
боротьбу за демократію, намагається впровадити дієві реформи. але весь цей час усіяний заколотами та спробами розколів. нру втрачає
популярність, починається психологічна блокада провідника. вороги
і зрадники показують страх, свою ницість, неспроможність чесно
боротися з чорноволом за трибуною, на виборах. основною їхньою
місією було не допустити в’ячеслава чорновола до поста президента
де-юре. та вони не врахували того, що він був авторитетним прези-
дентом де-факто для багатьох. національного лідера вирішують
знищити фізично, як звикли розправлятися з нескореними
українцями.
мільйони українців гідно провели в останню путь свого героя,
якого не стало так несподівано. «дай боже нам любити україну
понад усе сьогодні — маючи, щоб не довелося гірко любити її, втра-
тивши. настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях
до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі», — запо-
відав в’ячеслав чорновіл
