2. Ярина Чугай, так звали цю жінку, була художницею. Місто Луцьк розташоване вздовж берегів невеликої, повноводної ріки Стирі - притоки Прип’яті. Завдяки невеликій глибині, у середньому, близько семи метрів вода Азовського моря добре прогрівається сонцем. Віктор глянув на батька, його довгі вуса на примружені очі, їх так мружив тільки тато і серце огорнуло тепло і ніжність. А дуже Вовкові не хочеться умерти, бо він не нажився, бач! Берестовський ішов лісом, несучи на спину велику торбу соснових шишок за якими його послала мати, шишками у них гріли самовар. Я любив свого генерала, сам не знаю чому, як рідного брата.
Тема людяності, сенсу людського життя, життєвого вибору цікавила багатьох письменників. У своєму творі Юрій Винничук також порушує одвічну проблему добра і зла, вірності та зради, доцільності самопожертви.
У сучасному світі кожен намагається протистояти лиху, кривді, жорстокості захищаючи добро, правду, справедливість. Саме такими є дракон Грицько та Пустельник. Але є й ті, що живуть за іншими принципами, які здатні обманути, втертися в довіру, згодом і зрадити, як наприклад князь.
Твір цей не втрачає своєї актуальності і в наш час. Він учить нас, що зі злом, несправедливістю треба боротися, але так, щоб не скоїти ще більшого зла, бо далеко не всіма шляхами можна дійти праведного діяння. І ніколи неправда не може бути на благо людині.
На мою думку, не зважаючи на те що був убитий позитивний герой повісти, добро все одно перемогло зло, тому що не можна побудувати справедливості неправедними діями, не можна стати щасливим на нещасті інших. Після вбивства дракона, князь який підступно змусив дракона битися з лицарями, козал: "Поки був дракон, я мав сенс жити", а новий правитель князівства після вбивства не знаходить собі місця, його тривожать муки совісті.
А дуже Вовкові не хочеться умерти, бо він не нажився, бач!
Берестовський ішов лісом, несучи на спину велику торбу соснових шишок за якими його послала мати, шишками у них гріли самовар.
Я любив свого генерала, сам не знаю чому, як рідного брата.