Той відкинув лук і, ПРИЧАЇВШИСЯ за виваленим коренем, ухопив обіруч свій важкий топір і, коли медвідь, МАЦАЮЧИ, добирався до знайомої собі щілини, він з усього розмаху цюкнув його згори в голову, аж череп розколовся надвоє, мов розбита тиква.
І коли часом стара бабуся, СИДЯЧИ в запічку та ПРЯДУЧИ грубу вовну, почне розповідати дрібним унукам про давню давнину, про напади монголів-песиголовців і про тухольського ватажка Беркута,— діти слухають тривожно, в їх сивих оченятах блискотять сльози.
А коли скінчиться дивовижна повість, то малі й старі, ЗІТХАЮЧИ, шепчуть: "Ах, яка ж то красна байка!"
Тухольські громадяни, ВИДЯЧИ її, як їхала на лови посеред гостей, гордо, сміло, мов стрімка тополя серед коренастих дубів, з уподобою поводили за нею очима, ПОГОВОРЮЮЧИ.
Боярські слуги від півночі звивалися, ПРИГОТОВЛЯЮЧИ для гостей їду на цілий день, НАПОВНЮЮЧИ шипучим медом і яблучником подорожні боклаги.
Писанкарство - це виготовлення писанок, традиційних розписаних яєць на Великдень. Писанки - це більше ніж розмальовані яйця, це - вид народного мистецтва. Мистецтво писанкарства, тобто розфарбовування яєць, тепер переживає розквіт в Україні. Опанувати мистецтво писанкарства тепер бажають багато молодих юнаков тв дівчат, і майстри-писанкарі залюбки проводять майстер-класи, передаючи свій досвід молоді. І не дивно: адже писанка - дуже гарний подарунок на Великдень. Робота це дуже кропітка, але як же гарно відчувати, що утвоїх руках звичайнісіньке яйце перетворюється на витвір мистецтва!
