Ах, як прекрасно, коли ти закінчив свої денні справи! І ти сидиш на дивані біля своєї сімї, дивлячись якийсь серіал. Вся робота на сьгодні скінчилася, бо наший вечір знову заходить у кімнату. Моя мама говорить, що вечір- це сива бабуся, яка розфарбовує зорі і навіює сон на всіх нас. Але це матуся жартує! Вона просто сильно мене любить і розповідає різні казки, щоб мені було цікаво. Але вже я дорослий! Я не вірю у розповіді мами. Але коли наступає вечір, то мені здається, що заходить у кімнату знову сивою ходою, Чарівна Вечірня Бабуся...
2014 рік нагадав людству про найтрагічніші сторінки світової історії: 100 років від початку Першої світової війни, 75 років від початку Другої світової війни, а 28 жовтня відзначатимемо 70 років визволення України від німецько-фашистських загарбників у Великій Вітчизняній війні. Але ці дати болем відгукуються в серцях не лише українців, а й небайдужих людей у всьому світі, адже немає, мабуть, жодної родини, якої не торкнулися б ці війни. Звернімося ж до «сухих» цифр, за якими — не слід про це забувати — життя і покалічені долі людей. Загиблих і не народжених. Убитих, розстріляних, спалених у крематоріях, поранених, зраджених і покинутих напризволяще… Так, у конфлікті Першої світової війни брали участь 38 країн з населенням майже 1,5 млрд. людей. Втрати тільки збройних сил склали 10 млн. загиблих і понад 20 млн. поранених. У Другій світовій війні брали участь понад 72 країни (80% населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. До збройних сил було мобілізовано 110 млн. осіб у всьому світі. На фронтах загинуло, за різними підрахунками, від 50 до 65–67 млн. чоловік, 95 млн. було поранено або покалічено. Близько половини загиблих становило мирне населення. Матеріальні витрати складали 4 трлн. дол. Тому немає сумнівів, що про криваві сторінки історії особливо важливо знати молодому поколінню європейців. Сім мільйонів українців віддали своє життя за свободу й незалежність країни. Хіба про це можна забути?! Не можемо ми зганьбити пам’яті наших дідів, прадідів. У кожній родині зберігаються вицвілі від часу фотографії, пожовклі листи, надіслані з фронту, похоронки на тих, хто ціною власного життя рятував життя мільйонам. … І захистили рідну землю. Витримали найжахливіші випробування 1418 днів і ночей страшної війни, яка забирала найкращих, найблагородніших, найулюбленіших батьків, братів, сестер, дочок і синів. І сьогодні, коли Україна і весь світ балансують на межі миру і нової жахливої війни, події минулого століття стають тим уроком, який повинен до отямитися людству і зупинити можливу трагедію. Людство повинно пам’ятати тих, хто захистив майбутні покоління ціною найбільшою, найдорожчою – ціною власного життя. Кожен із нас повинен відчути відповідальність не тільки за себе, а й за всю планету. Лише тоді людство матиме майбутнє.
Ах, як прекрасно, коли ти закінчив свої денні справи! І ти сидиш на дивані біля своєї сімї, дивлячись якийсь серіал. Вся робота на сьгодні скінчилася, бо наший вечір знову заходить у кімнату. Моя мама говорить, що вечір- це сива бабуся, яка розфарбовує зорі і навіює сон на всіх нас. Але це матуся жартує! Вона просто сильно мене любить і розповідає різні казки, щоб мені було цікаво. Але вже я дорослий! Я не вірю у розповіді мами. Але коли наступає вечір, то мені здається, що заходить у кімнату знову сивою ходою, Чарівна Вечірня Бабуся...