мій улюблений герой є климко :
Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути»
Пояснення:
1:г
2:в
3:а
4:в
5:в
6:г (не знаю точно.)
2 рівень1: 1 б 2 в
2: 1 а 2 в
3: не знаю как это делать,но попробую.написавши(док.), прочитавши (док.), читаючи (недок.),пишучи(недок.)
4:плив корабель,роздираючи хвилі
5: 1все правильно 2 не потрібно кому, мені здається
6 степ(підмет),струснувши з себе росу(обставина),горить(присудок) рівним (означення) жовтогарячим (означення) кольором (додаток). (думаю ти знаєш,як його підкреслювати)
3 рівень1 ми поринули в золотаво-блакитні простори неба,угвинчуючись у прозорі повітряні хвилі,ловлячи вранішній вітерець, убираючи живодайне сонячне світло
2 під нами пропливало,поступово зменшуючись у розмірах,відкриваючи все нові кам'яні далечі,велике місто
3 виблискували мільйонноокі,неначе дивовижні космічні світляки будинки-гіганти,будинки-новосели