Дуже люблю будь-які свята, тому що під час свят не треба йти до школи та робити уроки. Але більш за все мені подобається Новий рік.
На Новий рік ми купуємо ялинку та ставимо її у своїй квартирі в найкращому місці. Потім починаємо її прикрашати. Ми розвішуємо на ній іграшки, свічки, маленькі електричні лампочки різних кольорів, срібний дощ з металевої фольги, цукерки та паперові сніжинки.
Прикрасивши ялинку; ми починаємо готувати святковий стіл. Ми розрізаємо сир, ковбасу, огірки та кладемо на тарілки, вносимо холодець, який уже встиг добре застигнути. Батьки готують салат та печене.
Увечері ми сідаємо за стіл. Приходять гості, дітям приносять подарунки, грає музика, по телевізору Президент України виголошує святкові поздоровлення. Нарешті — 12 година. Ми відкриваємо пляшки із шампанським. Дітям наливають сік та лимонад.
Починаються танці біля ялинки.
Аж ось уже й ранок — ранок нового року. Ми виходимо на двір і починаємо грати в сніжки. Потім йдемо на прогулянку до центру міста. Там стоїть велика ялинка, навкруги безліч дітей.
Так проходить Новий рік — найкраще та найвеселіше з усіх свят.
Одного разу Дениско і Микола вирішили піти до лісу. Дениско вмовляв Миколу,щоб вони не пішли до лісу,бо,не дай Бог,зустрінеться ведмідь або вовк,і роздере хлопців. Та Микола не послухав. І от ідуть вони по лісовій стежці,Дениско дрижиться від страху,а Микола вільно йде. Та раптом на лісовій стежці хлопята почули страшний звук. Побачили вони ведмедя. Дениско закричав зо страху,і заліз на найближче дерево,бо знав,що ведмеді не вміють лазити по деревах. А Микола не злякався,він ліг на землю і затамував подих. Бачить Дениско із дерева,ведмідь підходить до його друга. Згодом ведмідь пішов. Дениско зліз із дерева,підійшов до Миколи,який трохи дрижався від страху. От питає Дениско в нього : Добре,що ти живий! Я так злякався,коли ведмідь підійшов до тебе. Ти мені скажи,а що він тобі на вухо шепотів? Микола відповів: Він сказав,щоб я більше ніколи не ходив з якимсь другом в ліс. Бо він кидає свого друга,коли станеться якась біда. Бо друзі пізнаються в біді.