Стежечка
Ходім зі мною
стежечко
обережно
не зачепися за камінець
переступи соломку
і під спориш не ховайся
все одно бачу
а там
за городом
ого як ти виросла
сама біжиш
через струмок перескакуєш
батіжком по пилюці цвяхаєш
за суницею збочуєш
топчеш горох при дорозі
коли б глянути
стежко
он з тої гори
на всенький світ
тільки не поспішай
така верчена ти
як дзиґа
але ж світ красний
голова крутиться
2. Вітер
знаю того легіня
знаю
капелюха
когутячим пір’ям
замаїв
дримбає
попід носом
круглий день
а до діла
пень
бо
зрідка пахощі
попасе в полонині
молоденькі хвилі
підстьобне до водопою
то заверне дим
з ватри
просто в очі
ніби звідти
срібні бджілки
викурює
хоч би одну зірку
стряс тобі з неба
зате на Великдень
прикотив сонце
у Космачі
розписане
3. Хмара
то не хмара
а дірява парасоля
сама змокла
ще й мене
до нитки
намочила
бачив я бачив
як несе вона
на плечах
малі хмарята
вони мені
ріжки виставляли
міни надимали
а від них
маленькі дощики
Добро живе в серці кожного з нас і це так прекрасно і неповторно. Ми можемо творити добро своїми руками! Ми творці добра на всій землі! Саме ми зараз усі разом створимо велике Дерево доброти, вклавши у нього зі своїх сердець частиночку добра!
З чого починається добро? Де його витоки? Звідки воно береться у наших серцях? Та звісно ж, - з тихої бабусиної казки, з ніжної маминої пісні, з мудрого батькового слова.
Не вчись багато говорити, краще говорити ділом. Усі моральні цінності живуть у слові «добро». Усе, що допомагає жити, працювати, творити, називається добром.