Правильна відповідь:
Крім запорожчан, набилося, звичайно, багато і місцевих (Я.Баш) → відокремлений додаток,
І знов на горах я, овіяних вітрами. (Олександр Олесь.) → відокремлене означення.,
Отут, край берега крутого, сумує іноді козак. (Л.Глібов.) → відокремлений уточнюючий член речення.,
Пограбувавши золоті хороми, вітри в гаях ділили бариші. (Л.Костенко.) → відокремлена обставина.
1. Пограбувавши золоті хороми, вітри в гаях ділили бариші. (Л.Костенко.)
2. Отут, край берега крутого, сумує іноді козак. (Л.Глібов.)
3. Крім запорожчан, набилося, звичайно, багато і місцевих (Я.Баш)
4. І знов на горах я, овіяних вітрами. (Олександр Олесь.)
Объяснение:
100% правильно
Люди народжені для щастя! Не для болю, втрат та страждань, а саме для щастя.
І всі ми, без сумніву, хочемо бути щасливими. Щоправда, у кожного своє розуміння щастя: для когось це рідні люди, хтось щасливий, бо має улюблену роботу чи заробляє багато грошей, когось щасливими роблять розваги з друзями. Також є люди, які стають щасливими, знайшовши Бога.
Як на мене, їхнє щастя є найміцнішим, бо одного дня ми можемо втратити славу, гроші, друзів чи навіть рідних, а Бога ми не втратимо ніколи.
Однак дуже часто буває, що люди, які люблять та слухають Господа, не відчувають радості від свого життя. Обставини складаються настільки несприятливо, що це краде у нас душевний мир та гармонію. Ми миримося з тим, що немає для нас щастя на землі, а одні лише випробування. Що головне, ми кажемо, що це така Божа воля і Він хоче, щоб ми терпляче ходили з сумними обличчями, нічому не радіючи. Але чи справді це так? Чи справді наш люблячий Батько хоче, щоб ми були нещасними та приреченими на неприємності? Невже Ісус, який віддав своє життя на хресті для нашого порятунку, запланував для нас сіре безрадісне життя, яке часто є тягарем?
Нам слід подумати над цим, прислухатися до свого серця, в якому живе Бог, та зрозуміти, що Він занадто сильно нас любить, щоб не бажати нам щастя. Будь-яка людина, люблячи когось, бажає йому тільки найкращого, то чому ми сумніваємося, що наш Отець хоче, аби ми раділи.
У моєї мами найкращі очі! Вони блакитні, добрі, неповторні! Мамині очі що може бути ближче і рідніше? Адже в них я бачила не тільки сміх, радість, але була і тривога. З самого народження і до сьогоднішніх днів я дивлюся в ці рідні очі, я читаю в них багато чого, різне але безсумнівно повне любові і тепла до мене. Бережіть мам, адже мама подарувала кожному з нас цей світ!!