серед тих визначних діячів, чиї серця, помисли, талант спрямовані на служіння народові, чия душа сповнена високої любові до батьківщини, тарас шевченко по праву займає почесне місце.
за півтора століття після смерті поета накопичений величезний інформаційний матеріал про його життя і творчість. видані цікаві спогади сучасників: художників, літераторів, громадських діячів, істориків, етнографів, акторів, представників духовенства, рідних і близьких поета, і навіть звичайних селян. у цих спогадах по крихтах відтворюється живий і неповторний образ тараса григоровича, його чуйна і зворушлива душа, погляди й світогляд.
тарас шевченко — це не минуле, тарас шевченко — це сьогодення, він важливий і для тих, хто живе тепер, і для молодих, хто тільки починає своє життя, і для старших, і для всіх тих, хто хоч якось асоціює себе з україною.
ответ: мистецтво має багато способів вираження: у камені, у фарбах, у звуках, у слові тощо. кожен його різновид, впливаючи на різні органи чуття, може справляти на людину сильне враження й створювати такі образи, що закарбуються назавжди.
багато років точаться дискусії щодо того, яке з різновидів мистецтва має найбільшу виражальну силу. хтось вказує на мистецтво слова, хтось – на живопис, треті називають музику найтоншим, а відтак найвпливовішим на душу людини мистецтвом.
мені здається, це питання індивідуального смаку, про який, як кажуть, не сперечаються. безперечним є лише той факт, що мистецтво має якусь загадкову силу та владу над людиною. причому сила ця поширюється як на автора, творця, так і на “споживача” продуктів творчої діяльності.
художник не може інколи подивитися на світ очима звичайної людини, як-от герой з новели м. коцюбинського “цвіт яблуні”. він розривається між двома своїми ролями: батька, що зазнав горя через хворобу своєї доньки, й митця, що не може не дивитися на події згасання своєї дитини, як на матеріал для майбутньої повісті.
объяснение: