Прочитайте уривок з новели м. хвильового «я (романтика)». напишіть стислий переказ, використовуючи речення з непрямою мовою.
..в обід прийшов андрюша й кинув похмуро:
– слухай! дозволь її випустить!
я: – кого?
– твою матір!
я: (мовчу).
потім почуваю, що мені до болю хочеться сміятись. я не витримую й регочу на всі кімнати. андрюша суворо дивиться на мене. його рішуче не можна пізнати.
– слухай. навіщо ця мелодрама?
мій наївний андрюша хотів бути на цей раз проникливим. але він помилився.
я (грубо): – провалівай!
андрюша й на цей раз зблід.
ах, цей наївний комунар остаточно нічого не розуміє. він буквально не знає, навіщо ця безглузда, звіряча жорстокість. він нічого не бачить за моїм холодним дерев'яним обличчям.
я: – дзвони в телефон! узнай, де ворог!
андрюша: –
я: – дзвони в телефон! узнай, де ворог!
в цей момент над маєтком пронісся з шипотінням снаряд і недалеко розірвався. забряжчали вікна, і луна пішла по гулких порожніх княжих кімнатах… …я забув про все. я нічого не чув і – сам не пам’ятаю, як попав до підвалу. із дзвоном розірвалася біля мене шрапнель, і на дворі стало порожньо. я підійшов до дверей і тільки-но хотів зиркнути в невеличке віконце, де сиділа моя мати, як хтось узяв мене за руку.
Окремо пишуться:
1. Усі частки, які творять форми слів або надають різних смислових, модальних та емоційно-експресивних відтінків:
а) частки хай, нехай, за до яких творяться форми наказового нехай заспіває, хай не розбудить;
б) частка би(б), за до якої утворюється форма умовного дієслів: спочив би, прийшла б;
в) частка же(ж), яка відіграє підсилювано-видільну роль: знайшов же;
г) частки то, це, які у складі речення мають значення вка-зівності: Мова й історія — то ж єдине ціле, один кровообіг, тож і відроджувати їх маємо одночасно
. Частка що у сполученнях дарма що, тільки що, хіба що, що ж до. .
3. Частка то в експресивних сполучниках що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.
Через дефіс пишуться:
1. Частка бо, но, то, от, таки, коли вони виділяють значення окремої о слова: пиши-бо, якось-то, як-то, дістав-таки.
Примітки: 1. Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: хто б то, скільки ж то.
2. Якщо частка таки стоїть перед словом, до якого відноситься, вона пишеться окремо: таки намалював, таки зрозумів.
2. Частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна- в складі займенників та прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-який, хтозна-скільки.
Примітка. Якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь із ким.
Разом пишуться:
1. Частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся(-сь) у складі будь-якої частини мови: абиколи, абихто, деякі, декуди, чимало, щодня, якнайбільше, колись, будуватися(сь), кудись.
Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де на якому, ні з якими.
2. Частки би(б), же(ж), то у складі інших часток і сполучників: немовбито, тобто, якби, мовби.