Архітектура Софії Київської не може не зачарувати. Нікого не може залишити байдужим і внутрішнє оздоблення храму: мозаїки, фрески, різьблені шиферні плити, мармурова усипальниця Ярослава Мудрого, карнизи, колони.
Перлиною світового мистецтва є мозаїки Софії Київської. З’ясовано, що над ними працювала артіль з восьми художників. 640 квадратних метрів були заповнені майстрами упродовж трьох років.
Центральний образ собору — Марія-Оранта. Ця велика мозаїка виконана особливо майстерно.
Чому образ Оранти винесений у храмі на чільне місце? Річ у тому, що Марію — заступницю вважали захисницею Києва, як тоді казали «непорушною стіною», крізь яку не перелетить жодна стріла, жоден спис.
Діва Марія зображена на округлій угнутій стіні. Якби мозаїку із зображенням Оранти можна було «розігнути» й перевести на рівну площину, постать важко було б назвати ідеально пропорційною. Майстри врахували, що зображення на угнутій площині здається меншим, ніж насправді, тоді як на вигнутій назовні — більшим.
Образ Оранти створював, напевно, найуміліший майстер. Усе тло він виклав золотою смальтою, від цього постать Богородиці огорнута м’яким, неяскравим золотистим сяйвом.
Обличчя Оранти серйозне, навіть суворе. Вона справді видається непорушною, усесильною. Сині, блакитні, золотисті барви її вбрання надають постаті урочистості. Обличчя здається рожевуватим. Самих рожевих кубиків смальти на щоках, вустах, підборідді Богоматері не так багато. Але тоненька червона смужка, якою обведено її уста, ніс, повіки й підборіддя, немов зафарбовує сусідні кольори рожевістю. Обличчя від цього оживає, його виразність посилюється.
струнка пишна пахуча новорічна ялинка справжня краса новорічних свят 2 свіжа принесена в дім з зимового морозу вона наче казкова лісова принцеса веде за собою святковий настрій 3 ялинку встановлюютть у кімнаті на видноті та починають прикрашати 4 прикрашання новорічної ялинки дуже відповідальне та радісне заняття 5 з коробок дістають блискучі прикраси дощик іграшки кульки і навіть цукерки 6 спочатку встановлюють верхівку або зірку потім розвішують найбільші кульки 7 ялинку опутують спіраллю різнокольорових ліхтариків 8 ще на гілках розкладують мохнатий сріблястий дощик та невагомі сніжинки з вати 9 шкода коли по закінченні свят ялинку доводиться розбирати та викидати втомлену та посохлу ялинку 10 і кожного наступного року така ялинка наче стара добра знайома що підросла за цей час приходитиме в гості відзначати свята знову і знову
Андрій.ну ольго ніколаевно будь ласка я передам. вчиткль.ні Андрію я тебе знаю андрій я цей вірш хоч зараз розповім!ну будьласочка.
вчитель ну добре на перерві. андрій.дякую велике. вчитель.але покіщо два олівцем
на наступному уроці вчитель.андрію ти розказав лише перший рядок тобі 2 андрій.ну будь ласка я знову перезданм вчитель сідай тобі два увесь урок Андрій вчив вірш. розказав вчитель.молодець я ставлю тобі 12. Андрій дякую дуже сильно вчитель.але за урок два андрій.чому? вчитель.томущо не слухав а вчив вірш! андрій.допобачкння. вчитель.допобачення вндрію
Вот текст:
Архітектура Софії Київської не може не зачарувати. Нікого не може залишити байдужим і внутрішнє оздоблення храму: мозаїки, фрески, різьблені шиферні плити, мармурова усипальниця Ярослава Мудрого, карнизи, колони.
Перлиною світового мистецтва є мозаїки Софії Київської. З’ясовано, що над ними працювала артіль з восьми художників. 640 квадратних метрів були заповнені майстрами упродовж трьох років.
Центральний образ собору — Марія-Оранта. Ця велика мозаїка виконана особливо майстерно.
Чому образ Оранти винесений у храмі на чільне місце? Річ у тому, що Марію — заступницю вважали захисницею Києва, як тоді казали «непорушною стіною», крізь яку не перелетить жодна стріла, жоден спис.
Діва Марія зображена на округлій угнутій стіні. Якби мозаїку із зображенням Оранти можна було «розігнути» й перевести на рівну площину, постать важко було б назвати ідеально пропорційною. Майстри врахували, що зображення на угнутій площині здається меншим, ніж насправді, тоді як на вигнутій назовні — більшим.
Образ Оранти створював, напевно, найуміліший майстер. Усе тло він виклав золотою смальтою, від цього постать Богородиці огорнута м’яким, неяскравим золотистим сяйвом.
Обличчя Оранти серйозне, навіть суворе. Вона справді видається непорушною, усесильною. Сині, блакитні, золотисті барви її вбрання надають постаті урочистості. Обличчя здається рожевуватим. Самих рожевих кубиків смальти на щоках, вустах, підборідді Богоматері не так багато. Але тоненька червона смужка, якою обведено її уста, ніс, повіки й підборіддя, немов зафарбовує сусідні кольори рожевістю. Обличчя від цього оживає, його виразність посилюється.