БУЛАВА́, и́, ж.
1. Кулясте потовщення на кінці палиці і т. ін. У великій.. хустці на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою
МИЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. Пестити один одного, виявляючи взаємне кохання, ніжність. Вони [голуби] цілуються і милуються, Сизими крильцями обнімаються (Чуб., V, 1874, 247); Семен Іванович з Галочкою і голубилися, і милувалися (Кв.-Осн., II, 1956, 344); * Образно. Солодко стискається, щастям захлинається серце моє щиреє, що з твоїм кохається, що з твоїм кохається, що з твоїм милується... (Сос., Солов. далі, 1957, 120).
2. ким, чим, з кого - чого, на кого - що, без додатка і з спол. як. Дивитися на кого-, що-небудь, відчуваючи приємність, насолоду; любуватися (у 1 знач.). Ось в холодочку зібралися сиві діди, і милуються дітьми своїми, і тиху розмову ведуть проміж себе (Дн. Чайка, Тв., 1960, 153); Лаврін не зводив очей з Мелашки і милувався, як вона проворно орудувала руками (Н.-Лев., II, 1956, 323); Все таке хороше, красне! Дивитися б та милуватися (Мирний, IV, 1955, 321); Хлопці сиділи на згірку край шляху, милуючись селом, що біліло внизу по долині (Гончар, Людина.., 1960, 88); Катерина милувалась на борошно, розглядала на долоні й виставляла на сонце - та й біле ж (Чорн., Визвол. земля, 1959, 171); // Захоплюватися чим-небудь. Куліш говорив, наче милувався своїми словами, впевнений у тому, що відкривав незнані святі істини (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 216); Друзі глузували з нього й запевняли, що він і в танк поліз, щоб під гуркіт моторів милуватися зі свого голосу (Ю. Янов., II, 1954, 97).
.
Який має кровну спорідненість, кровний зв'язок із ким-небудь.
Объяснение:
— Привіт, Петро! Як довго ми не бачились!
— Доброго дня, Олено. Дуже несподівано тебе тут зустріти.
— Ми так давно не зустрічались. Може приєднаєшься до мене? Поспілкуємося, зіставиш мені компанію.
—Звісно, я не проти. Цілих 10 років не бачилися!
— А куди ж ти пропав на такий довгий час?
— Я багато мандрував по різним країнам, намагався десь влаштуватися, аби підзаробити. Але, все-таки вирішив повернутися додому, бо тут наймиліше.
— В яких країнах побував?
— По всій Європі. Знаєш, це була моя справжня мрія ще з дитинства. Я дуже радий, що мені вдалося це втілити. А в тебе як з кар'єрою?
— У мене все чудово. Як я і хотіла, тепер власниця готелю у центрі міста. Звісно, цього було нелегко досягти, але в мене все вдалося.
— А сім'ю свою маєш?
— Так. П'ять років тому вийшла заміж за іноземця з Італії. І вже у нас є донечка, якій тиждень тому виповнилося чотири рочки. А в тебе як?
— У мене, теж, є сім'я. Три роки тому одружився, маю двійнят - хлопчик та дівчинка.
— Знаєш, стільки часу минуло. Як гадаєш, може організувати зустріч однокласників? Я так сумую за ними.
— Це чудова ідея. Я вважаю, що ми можемо все влаштувати.
— Може зустрінемось завтра, я знайду зв'язок з іншими, а далі все обговоримо.
— Добре. Я дуже радий, що тебе зустрів, чудового тобі дня!
— Я теж, і тобі. До зустрічі!
Відповідь:
У структурі якого речення є підрядна з'ясувальна частина?
А: І, мабуть, не одному з нас подумалось в ті дні, яким великим може бути внесок письменника у духовне життя нації (О. Гончар).
Знайдіть складнопідрядне речення з підрядною порівняльною частиною.
Б: ...Немає на світі нічого трагічнішого, ніж людство без майбутнього (І. Жиленко).
Укажіть, яке складнопідрядне речення має підрядну допустову частину.
А: Хоча б над тобою було сто вчителів — вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам змусити себе до праці і сам вимагати її від себе (В. Сухомлинський).
Укажіть складнопідрядне речення з підрядною допустовою частиною.
Г: І де б я не був за далекою даллю, тебе, Україно, завжди пізнаю... (А. Малишко)
Виділіть серед наведених речень складнопідрядне з підрядною з'ясувальною частиною.
А: Літо осені питає, де поділись журавлі (В. Китайгородська).
Знайдіть складнопідрядне речення, підрядна частина якого пояснює в головній іменник.
А: Тільки справді сильні духом могли звершити ту страдницьку і героїчну путь, що від закривавлених мурів Бреста... пролягла у безсмертя (О. Гончар).
Пояснення: