Для нас тоді був цілий світ, як вимріяна казка (П.Карманський)Я знову згадав ті хвилини, що душу п'янили мою» (Володимир Сосюра)
«Щоб не пламеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину» (Іван Цюпа)
«Для нас тоді був цілий світ, як вимріяна казка» (Петро Карманський)
«Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків»
«Вже було за південь, коли минули ліс і виїхали на чистий степ, що легенько піднімався вгору»
«З дороги було видно, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут»
Життя буває різним, але кожному хочеться бачити себе у майбутньому радісним та щасливим. У всі часи людство приваблювало майбуття. Людям завжди хотілося випередити час, дізнатися, що ж їх чекає далі. Але час минав...
Колись я, як і всі діти, змінювала свої бажання щодо професії. Спочатку мені хотілося бути лікарем, потім вчителем і навіть дизайнером одягу... Та все це залишилося у дитинстві, у мріях. Зараз я тільки у шостому класі, але певна, що професію свою ще не обрала.
Щоб уявляти своє майбутнє, треба насамперед поставити перед собою ціль і намагатися досягти її. Тоді легше жити, бо людина знає, що їй потрібно від життя, знає, чого саме вона хоче.
Моя мета зараз — добре вчитися. Я вважаю, якщо захотіти, то все обов'язково здійсниться. Звичайно ж, майбутнє своє я уявляю світлим, хорошим. Варто лиш вірити у свої сили, у себе.
