Орфографія – це система загальноприйнятих правил про передачі усного мовлення в писемній або друкованій формі.
Основні поняття орфографії:
орфограма;
орфографічне правило;
принципи орфографії.
Орфограма
Орфограма — це правильне (таке, що відповідає правилам або традиціям) написання, яке потрібно вибрати з кількох можливих варіантів.
Отже, орфограми — це насамперед букви, для написання яких треба застосувати певне правило (наприклад, буква е у слові весна, бо весни; префікс пре- у слові предобрий, бо вказує на збільшену міру ознаки).
Види орфограм
1. Буквені:
А) Ненаголошені [е], [и] в корені слова: весна, життя.
Б) Велика чи мала буква: Земля (планета), земля (ґрунт).
В) Правопис прізвищ, географічних назв.
Г) Написання сумнівного приголосного: легкий (бо легенький бо просити).
Д) Подовження та подвоєння приголосних: навчання, возз’єднання, лимонний.
Е) Наявність чи відсутність літери: сторіччя — сторіч, баский — баскський, біль — білль.
Є) Правопис складних слів.
Ж) Правопис префіксів, суфіксів.
З) Вживання м’якого знака і апострофа.
И) Правопис відмінкових закінчень.
І) Правопис особових форм дієслів.
Ї) Правопис числівників і зв’язок їх з іменниками.
Г) Пропуск між словами (роздільне написання): будь ласка, все одно, поки що, на жаль, ні в кого, рік у рік.
Д) Разом: улітку, попід, деякий, піввікна.
Орфографічне правило
Орфографічне правило — це коротка й чітка рекомендація для певного написання як зразкового. Наприклад, правила вживання великої букви; правила написання слів разом, окремо, через дефіс; правила вживання апострофа, м’якого знака та ін.
МІРКУЙТЕ ТАК!
Як слід визначати орфограму?
Знання.
Є два написання слова — правильний і неправильний.
Використовуємо правило: в іменниках середнього роду на -я (II відміна) у позиції між голосними м’які приголосні подовжуються. Отже, пишемо знання. Орфограма: подовження приголосних — буквена.
Орфографічна помилка
Орфографічною помилкою вважається неправильне написання однієї букви замість іншої в сумнівних випадках, неправильне вживання (або невживання) апострофа, м’якого знака, великої та малої літер, неправильний перенос слів, подвоєння літер, де його немає, або відсутність подвоєння, де воно має бути; відсутність чергування у — в, і — й у точно визначених правилами ситуаціях та ін.
Орфографічний словник
Орфографічний словник містить інформацію про правильне написання слів.т:
Я довго пам'ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника здавалися мені дивовижними. Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не почую вчителя, що не вистачить підручника. Так і сталося. Після привітання учителька почала роздавати по дві книжки на кожну парту. Всі жадібно хапали, починали невміло читати і милуватися малюнками. «Зараз дійде черга й до мене», — казав я собі. Аж ось на парту учителька поклала всього один підручник, який довелося ділити з синьооким дівчиськом. Чомусь тоді мене ця подія дуже засмутила, а сльози, як я їх не ковтав, все-таки покотилися. Як пізніше з'ясувалося, ту дівчинку, що не пройнялася моїм горем, звали Даринкою. Тоді вона мені якось іронічно й байдуже ла: «Ну, забери той Буквар, якщо хочеш, я його давно вже прочитала з бабусею». Навіть не знаю, що мене тоді більше вразило: те, що підручника не вистачило, чи те, що я ніколи ще не читав того Букваря.
Моє рідне місто <br />моє рідне місто називається Кривий Ріг. воно так називається через хвилясте русло ріки Саксагань в місці її витоку в ріку Інгулець. цю назву запропонував академік Василій Зуєв в 1781 році. це єдиний районний центр колишнього СРСР, який мав метрополітен. центральна вулиця в Кривому Розі є проспект Карла Маркса. я можу і хочу зробите своє рідне місто самим чистим містом України. кожне місто це своєрідне “обличчя” моєї неньки України, і я хочу щоб не одне з облич не було заплямоване.
ОтвеОрфографія
Орфографія – це система загальноприйнятих правил про передачі усного мовлення в писемній або друкованій формі.
Основні поняття орфографії:
орфограма;
орфографічне правило;
принципи орфографії.
Орфограма
Орфограма — це правильне (таке, що відповідає правилам або традиціям) написання, яке потрібно вибрати з кількох можливих варіантів.
Отже, орфограми — це насамперед букви, для написання яких треба застосувати певне правило (наприклад, буква е у слові весна, бо весни; префікс пре- у слові предобрий, бо вказує на збільшену міру ознаки).
Види орфограм
1. Буквені:
А) Ненаголошені [е], [и] в корені слова: весна, життя.
Б) Велика чи мала буква: Земля (планета), земля (ґрунт).
В) Правопис прізвищ, географічних назв.
Г) Написання сумнівного приголосного: легкий (бо легенький бо просити).
Д) Подовження та подвоєння приголосних: навчання, возз’єднання, лимонний.
Е) Наявність чи відсутність літери: сторіччя — сторіч, баский — баскський, біль — білль.
Є) Правопис складних слів.
Ж) Правопис префіксів, суфіксів.
З) Вживання м’якого знака і апострофа.
И) Правопис відмінкових закінчень.
І) Правопис особових форм дієслів.
Ї) Правопис числівників і зв’язок їх з іменниками.
Й) Правопис прислівників.
К) Правопис часток.
2. Небуквені:
А) Дефіс: по-київськи, з-поміж, темно-зелений, віч-на-віч, хто-небудь, пів-України.
Б) Апостроф: м’ята, роз’їзд, пів’яблука, сузір’я.
В) Перенос слова: ходжу, триста, місто і місто.
Г) Пропуск між словами (роздільне написання): будь ласка, все одно, поки що, на жаль, ні в кого, рік у рік.
Д) Разом: улітку, попід, деякий, піввікна.
Орфографічне правило
Орфографічне правило — це коротка й чітка рекомендація для певного написання як зразкового. Наприклад, правила вживання великої букви; правила написання слів разом, окремо, через дефіс; правила вживання апострофа, м’якого знака та ін.
МІРКУЙТЕ ТАК!
Як слід визначати орфограму?
Знання.
Є два написання слова — правильний і неправильний.
Використовуємо правило: в іменниках середнього роду на -я (II відміна) у позиції між голосними м’які приголосні подовжуються. Отже, пишемо знання. Орфограма: подовження приголосних — буквена.
Орфографічна помилка
Орфографічною помилкою вважається неправильне написання однієї букви замість іншої в сумнівних випадках, неправильне вживання (або невживання) апострофа, м’якого знака, великої та малої літер, неправильний перенос слів, подвоєння літер, де його немає, або відсутність подвоєння, де воно має бути; відсутність чергування у — в, і — й у точно визначених правилами ситуаціях та ін.
Орфографічний словник
Орфографічний словник містить інформацію про правильне написання слів.т:
Объяснение: